UD_Ukrainian-IU/uk_iu-ud-dev.txt

Дідусь, той що атестував, посміхнувся й спитав: 

— Ви перед цим сиділи в тюрмі? 

— Було трохи… 

— Видно… 

І наче вся камера промовила те «видно», хоч усі й мовчали. Розпитування поки що
припинилися. Ніхто на Андрія не гнівався, навпаки, всі перейнялися до нього
неабиякою симпатією. Випадок з аматором аеродромів, що його Андрій так добре
«поголив», показав, що ця людина бувала в бувальцях. Сам Андрій нікого ні про що
не розпитував, нічим абсолютно не цікавився, ні до кого особливо (на сповид) не
приглядався, а так само не хвилювався,— був індиферентний і зовсім спокійний. 

Для виготовлення якісних виробів металопродукція повинна мати певні механічні й
технологічні властивості. 

Тобі вже відомо, що до механічних властивостей належать міцність, твердість і
пружність. 

Пластичність — це здатність металу під дією зовнішньої сили змінювати форму та
розміри (без утворення тріщин, розривів) і зберігати цю форму після припинення
дії зовнішньої сили. 

Крихкість — властивість металу руйнуватися під дією зовнішніх сил. 

Властивості матеріалів ураховують під час виготовлення виробів, спорудження
будівель, конструювання різного виду техніки. Крихкі метали використовують для
виготовлення станин верстатів, будівництва стін, а пружні — для виготовлення
мостів, залізничних полотен, телевеж тощо. Як ти вважаєш, чому? 

Перед застосуванням металу для реалізації певного проекту його випробовують за
допомогою спеціальної техніки. Випробування дають змогу встановити, чи витримає
матеріал навантаження та інші впливи на нього. 

Під час експлуатації виробів із металів та їх сплавів доводиться стикатися з
явищем руйнування цих конструкційних матеріалів під дією навколишнього
середовища. Руйнування металів і сплавів унаслідок взаємодії їх з навколишнім
середовищем називають корозією (мал. 8). 

Тобі вже відомо, що метал обробляють різними технологіями: відливанням, обробкою
тиском (прокачуванням, волочінням, пресуванням, куванням, штампуванням),
зварюванням тощо. Різання є одним з найпоширеніших способів механічної обробки
конструкційних матеріалів. 

Нині важко уявити сучасне виробництво, де б не використовувалися вироби з
металу. Побутові прилади й космічні кораблі, велосипеди та автомобілі, домашні
меблі й архітектурні споруди тощо — усе це має в своєму складі деталі з металу,
які виготовлено за допомогою різноманітних електрифікованих інструментів та
верстатного обладнання. 

Конструктори, удосконалюючи існуючі знаряддя праці, проектують різноманітні
металообробні верстати та електрифіковані ручні інструменти, які відрізняються
різними параметрами та якістю обробки. 

Широкого використання в побуті, майстернях, на підприємствах набули
електродрилі, машинки для різання металу, шліфувальні машини тощо. 

Одним з незамінних електроінструментів для свердління отворів є ручний
електродриль (мал. 119). Електричні дрилі відрізняються потужністю
електродвигуна, особливістю живлення, розмірами. Додаткові конструктивні
елементи призначені для регулювання числа обертів та ударної дії свердла,
плавного пуску електродвигуна, можливості реверсування (зміна напрямку
обертання) тощо. 

На сучасному етапі в Україні щорічно утворюється близько 1 млрд т твердих
відходів виробництва та споживання. Тільки десята частина з них застосовується
як вторинні матеріальні ресурси, а решта потрапляє у сховища, шламонакопичувачі,
терикони. 

Великий обсяг твердих відходів утворюється і на підприємствах чорної металургії.
Так, у результаті виплавлення однієї тонни сталі утворюється 650–700 кг твердих
відходів — шлаків, шламів та відходів металу. Шлаки та шлами використовуються в
будівельній індустрії для виробництва будівельних матеріалів, а відходи металу
направляються на повторну переплавку. В Україні тільки чорного брухту збирається
щороку близько 11 млн т. Тому на сьогодні існує проблема бережливого та
раціонального використання металу та виробів з нього. 

Саме запровадження на металообробних підприємствах сучасних технологій дає змогу
говорити про виробництво предметів з мінімальними відходами або майже
безвідходне виробництво. 

Композити, які створила людина, не порівнянні з тими, які закладені від природи
в людських, тваринних та рослинних організмах. Біоніка, біоміметика, або
біомімікрія, — це новітній напрям розробки та обробки матеріалів. Нині зростає
інтерес до біоміметики як до галузі копіювання унікальних функцій і виробничих
процесів живих організмів, застосування цих технологій під час розробки й
створення продукції. Учені та технологи всього світу розвивають технології
майбутнього, що можуть стати ключем до розв’язання проблем економіки,
навколишнього середовища та енергетики. 

Біоміметикою називають галузь застосування найкращих характеристик живих
організмів у розробці новітніх матеріалів. 

До найпоширеніших видів декорування виробів з металу належать: карбування,
інкрустація, тиснення (штампування). 

Гуцульські майстри для декорування виробів поряд зі стандартними штампами широко
застосовують спеціальні накатки, за допомогою яких на деревину наносять лінії,
що складаються з крапок чи паралельних штрихів. Прикладаючи до деревини
розпечені штампи-піки, народні художники з простих елементів навчилися складати
візерунки, що вражають своєю красою і безпосередністю (мал. 278). Спосіб
термічного декорування деревини називається піротипією. 

Декорування виробу із деревних матеріалів можна також проводити шляхом імітації
фактури й текстури. 

Імітація фактури й текстури — це перенесення якісних візуальних ознак з одного
предмета (об’єкта) на інший для створення або досягнення необхідного ефекту
(мал. 280). Найчастіше використовується дизайнерами в інтер’єрах для творчих
цілей або для здешевлення процесу виготовлення того чи іншого об’єкта
(наприклад, нанесення фактури дерева на ПВХ). 

Декорування кольорами і відтінками вивчає колористика — наука про колір, його
поєднання, про закономірності його використання в різних середовищах
життєдіяльності людини. З основами колористики ти вже ознайомлений, тож можеш
експериментувати, декоруючи свої вироби. 

Декорувати поверхні предметів можна також розписом або аплікацією. 

Останнім часом стало дуже популярно декорувати предмети інтер’єру за допомогою
декупажу. Цей вид декорування доступний абсолютно всім і, разом з тим, може
перетворити звичайний вішак, горщик для вазона або кавовий столик у витвір
мистецтва. Це, по суті, декорування за допомогою нанесення картинок, текстур та
інших деталей (мал. 281). 

Фарби на тканину слід наносити акуратно, намагаючись уникати випадкових бризок і
потьоків. Коли всю роботу повністю виконано, настає черга закріплення фарб.
Різні фарби можуть закріплюватися по-різному, але найкращим варіантом будуть
термозакріплювальні фарби. У цьому випадку роботу достатньо буде пропрасувати з
вивороту гарячою праскою (з відпарюванням), щоб фарби «вдрукувались» у тканину.
Готовий виріб можна використовувати як картину, вставку тощо. 

Багато хто сьогодні обирає «хенд-мейд» — декор, що зроблений власноруч. Для
цього використовують безліч підручних матеріалів, поєднання яких у кінцевому
підсумку дає оригінальний ефект. За допомогою мішковини та ґудзиків можна
створити оригінальний сільський «костюмчик» для глечика під вазон (мал. 285). 

Навіть удома з братом ми говорили про найважливіші речі, стоячи у протилежних
кінцях довгого коридору, перекидаючись м’ячем. На річкових або морських пляжах
замість м’яча був великий тяжкий камінь, який треба було і докинути, і зловити.
Приблизно так само ми вчили літати нашу ворону Галю. Її мама підібрала у сквері.
Всі інші звірі теж були випадковими. Сучка Мушка була названа на честь вівчарки
Мушки, яку разом із скрипкою чура стрийка Тараса, брата діда Богдана і тети
Міри, привіз родині після смерті Тараса. Стрийко від п’ятнадцятого року був
самохотником УСС, служив в УГА і помер від тифу в чотирикутнику смерті. Дідо
Богдан був тоді в італійському полоні. Два роки він їв самі помаранчі і трохи
риби. Сучку Жучку тато підібрав у Надвірній, і згодом вона народила щенят від
вовка. Кицю тета Міра знайшла на цвинтарі. Ціле життя її підбите око світилося
інакше. Киця вміла скакати на клямки і відчиняти двері. Спала вона на високому
п’єці, шаліла, коли чула, що надбивається яйце, і любила ходити по клавіатурі
фортеп’яно. Мій найближчий друг закохався в неї як у жінку, яких не буває. Пес
Рудько сам оселився коло нашої хати. Він так старанно її охороняв, що до нас
перестали приносити пошту, а дзядзьо Михась ходив подвір’ям, тримаючи у руці
горнятко з водою, бо Рудько часто помилявся і страшенно гриз своїх, але боявся
води. Коли дзядзьо був малий, у них вдома жив яструб. Потім їхня хата згоріла
від іскри з комина паротяга. Дзядзевою першою дружиною була Кароліна, полька з
Делятина. У них народилася донька. У сорок третьому році дзядзьо записався у
дивізію «Галичина». У наших краях почалися міжнаціональні конфлікти, і в такий
спосіб дзядзьо Михась убезпечував свою неукраїнську сім’ю. Йому був сорок один
рік. Після Бродів він пішов додому, але дорогою потрапив до рук мобілізаційній
комісії, яка йшла відразу за військами і забирала галицьких чоловіків на фронт.
На дзядзевому правому плечі була витатуйована стрілка, якою у німецькому війську
позначали групу крові. Замість діючої армії дзядзя призначили у штрафний
будівельний батальйон і відправили на роботи у Казахстан. До демобілізації у
сорок шостому дзядзьо Михась добував вугілля у кар’єрах Коркінуголь. Тим часом
Кароліна з донькою скористалися можливістю виїхати до Польщі. Вернувшись додому,
дзядзьо переховувався. Коли ж навідався до Делятина, його хтось побачив і тут же
здав. Дзядзя взяли як такого, що був на роботах у Німеччині, і відправили у
Читу. Він намагався переписуватися з Кароліною, але таємний цензор МВД Леопольд
Авзеґер, який вів його листування, зробив так, що до дружини дійшов лише перший
лист, у якому дзядзьо писав, що все добре. Всі подальші листи залишалися у
цензора, і дзядзьо лише отримував від Кароліни розпачливі прохання відповісти,
запевнення, що його чекають, далі докори, звинувачення і прощання. Бабцю Зоню
заарештували під час розробки спецоперації з ліквідації Роберта, визначного
керівника УПА. Хтось подумав, що Роберт може бути Робертом Прахазкою і на нього
можна вийти через дружину. Бабцю навіть визволяли фальшиві упівці і переховували
у фальшивому бункері, випитуючи, як можна переправити її до чоловіка. У Читі
бабця зустріла дзядзя Михася, і вони ще тридцять років встигли пожити разом у
Делятині. Бабця Зоня пережила дзядзя Михася на тринадцять років, а мого тата,
свого сина, на три тижні. Вона померла від журби. З того часу минуло дев’ять
років. Щоліта ми з дітьми живемо у делятинській хаті на горі. У нас бувають дуже
різні люди. Одного разу цілий тиждень жили вісімнадцять осіб одночасно. Минулого
року розламалася найкраща ренета, посаджена у п’ятдесят шостому. Ромко Рось
приїжджав у черевиках, які можуть витримати три тонни тягаря... 

Такої книжки давно бракує в українському культурному просторі. Книжки про
українську людину, яка залишається собою на бездоріжжях XX століття. Мудру
людину, мордовану колесом прогресу, сліпого у своїй рішучості й нещадності. 

Не можна сказати, що в нас бракує книжок про людей, які пройшли всі кола пекла.
За 20 років назбиралася ціла бібліотека мемуарної літератури, цілком достатня
для того, щоб здивувати прозаїків, які підживлюються західною літературою жахів.

За браком культури спостереження й за браком творчої свободи наша література
обминула головний образ, на якому тримається дух народу. 

Книжка Мирослава Дочинця дає нам образ такої людини. Він створений не уявою
автора. Наш час неспроможний дати автора, який почуває, мислить і діє в дусі
глибинної християнської традиції. Але ця традиція породила подиву гідних людей,
які дали про себе свідчення. Таке свідчення про життя й роздуми над життям
закарпатського мудреця Андрія Ворона потрапило до вмілих рук Мирослава Дочинця.

«Про таких, як я, колись казали — «світовий чоловік». Багато земель я сходив, на
п’яти морях бував, жив у теплих і холодних краях, але милішого за Закарпаття не
бачив. Недарма його назвали срібним. Срібло — метал чистоти, здоров’я й
мудрости. Тут мій скарб — сад, маленька винниця, криниця, майстерня й шафа з
книгами. І тут моє серце». 

Мудрість дідова проста й глибока, але трохи «нетутешня». «Не хитруй з усього
мати користь, а опікуйся, щоб самому бути корисним. Лоза, що не родить, скоро
всихає. Не проси мале. Проси велике. І матимеш понад мале». 

У записах старого багато молитов і настанов у євангельському дусі. То не
вичитані думки, а вистраждані істини й вироблений спосіб життя в ладі з природою
і з Божим Законом. 

Учасник жорстокого віку, він носив і фузію, і машингвера, і гвера. І влучав у
летючу ціль. Але не вбив людини. Зате вмів лікувати й рятував усякого. 

Книжка написана, як захопливий роман. Особливо в тій частині, де зранений
чоловік у Чорному лісі жив одинокий, як Робінзон, і вчився брати все від
природи. 

Найбільше гострих сюжетів давала б історія його арешту. Й етапів на Колиму. Але
він принципово уникає непотрібного, розважального, але неповчального. Він навіть
не називає влади її власним іменем. ані прізвиськами. 

Досить сказати, що режими двох вождів, іменами й портретами яких досі засмічені
газети, залишили на його тілі шрами, а на ім’я не названі. Він уникає їх
називати, як у народі уникають згадувати в хаті нечистого. 

Колись Микола Лукаш розповідав про згорьовану селянку, яка уникала осоружної
назви влади й казала: «Усе це було ще до тих великих клопіт» (тобто до Жовтневої
революції). 

Книга Мирослава Дочинця учительна в євангельському сенсі того слова. Бо коли
чоловік робить лише добрі діла, то його писання теж є ділом на пожиток людям. 

Замість реклами автор пише: «Власне, це не роман. Це сповідь великої душі. Це
більше, ніж література… Це подарунок долі для того, хто запитує себе: «Хто я,
звідки я, для чого я? І куди я йду?» Чи можна в наш час привабити читача такими
обіцянками? Виявляється, можна: люди купують по декілька примірників книжок і
дарують на свято. 

Мудрий старець говорить своєю мовою про те, чого навчився в житті, й правда його
приваблює молодих і старих. Може, найбільше приваблює уміння спостерігати і
вчитися. 

Цінності його духовні, традиційні, віра — органічна. Вона піднесла його на
висоту й утримує на висоті все життя. Він знайшов те, чого шукає людина
скаламученого нашого часу. В які б тунелі його закинуло — попереду є світло. Бо
воно в серці. 

Особливо зачаровує мова і стиль книжки. Можна було б порівняти з повістю Михайла
Коцюбинського «Тіні забутих предків» — з її сильним гуцульським забарвленням.
Але у «Вічнику» не «забарвлення», а природна стихія мови Закарпаття — збагачена
діалектом українська мова, густа й жива. Так і тягне робити виписки. «Стояла
тиха, як корінь у землі, ніч». «Пробудився я голодний, як крадений кінь». «Кому
страх смертний, кому сміх». «Мені вітер пошту носить». 

Читач, звичайно, цікавий, чи та книга справді є впорядкованими записами
столітнього діда, чи вдалою містифікацією. Те, що в основі її лежать записи, є
безперечним: ніхто не здатен таких речей підробити. 

Автор заслуговує високої нагороди за те, що зрозумів, що потрапило йому до рук.
І як це пустити в світ. А коли він зумів із того матеріалу зробити динамічний
художній твір, що викликає навіть підозри в містифікації, то це висока мистецька
оцінка йому. 

Одне можна сказати певно: ця наука життя не застаріє, й цей твір буде
представляти вічний дух України. 

Часто довколишні люди не можуть зрозуміти коханців, які перебувають у стані
зачарування, називаючи сновид кохання словом “заворожені”. Такі любовні хвороби
мають особливо важкий перебіг у багаторічних терпців та людей, що доти схо́дили
за малозбудливих, поки враз не наскочили на людину, яка їм абсолютно статево
відповідає. 

Розглянувши послідовно кожну окремо стадію, я подаю тепер малюнок кривих, які
показують процес статевого піднесення у чоловіка та жінки. 

Чоловіча крива плавно спинається, інколи швидше, від вихідного пункту через
стадію збудження до періоду повної статевої готовності. Цей період на кривій
пробігає майже рівнинно і частина його, розміщена між двома зірочками, охоплює
час, коли чоловік може свідомо пригальмувати свої пристрасті і довільно
подовжувати статевий акт. Поза другою зірочкою, а, отже, на порозі оргазму,
фізичні реакції розвиваються автоматично, хоч-не-хоч, незалежно від нашої волі і
вже нема ніякої управи, щоб їх загальмувати. По закінченні оргазму крива на
стадії відпруження спадає у чоловіка майже прямовисно до вихідного рівня. В
окремих випадках період нечутливості може скоротитися вполовину (на малюнку
позначено фігурною дужкою та буквою Н — нечутливість), після чого крива повторно
видряпується до оргазму і вже остаточно спадає. 

Малюнок кривих перебігу акту у жінки містить три криві: А, Б та В. Крива А
ілюструє пересічний перебіг повного акту. Стадія збудження проходить дещо
повільніше, ніж у чоловіка, і вимагає більших зусиль для піднесення. Потім
настає коротша чи довша стадія повної статевої готовності з рівнинним перебігом.
На ній зірочками позначено період, коли жінка свідомою діяльністю промежинних і
піхвових м’язів може пришвидшити чи забарити свої реакції. Після оргазму настає
стадія відпруження, що проходить зі значно повільнішим спадом, ніж у чоловіка.
Переривчастою рискою на кривій А позначено можливість появи повторного оргазму,
що розпочинається, як крива після першого оргазму спаде до рівня стадії плато́.

Крива, позначена буквою Б, показує перебіг статевого акту в малозбудливої жінки.
Стадія збудження рівна, підноситься дуже мляво, переходячи хвилястою лінією —
яка показує дрібні коливання статевої напруги — у стадію плато́, що триває
більш-менш довго, але, не досягши оргазму, неквапно опускається до вихідного
стану. Ця крива показує перебіг статевого акту у жінки з виключно кліторною
вразливістю, як також при перерваному акті; піднесення зростає у міру пестощів
та подразнення клітора; як тільки акт розпочинається і з клітора припиняється
передача подразників, то починає спадати і переходить прямо у стадію
відпруження, котра́ може затягтися, як я вже казала у розділі про кровообіг, на
добу і довше. 

Крива В показує перебіг статевого акту у дуже збудливої жінки. Оргазм надбігає,
з лету проскочивши плато́, прямо зі стадії збудження, після чого напруга круто
спадає. Крива В дуже нагадує перебіг чоловічої кривої. 

Наприкінці розгляду статевого акту я б хотіла побіжно спинитись на ще одному
питанні. Ніхто не може сказати, чому в одних пар усе йде чудово, а в інших —
нікудишньо, хоча й ті другі здатні нормально відчувати статевий акт заразом з
оргазмом, як також, чому раніше “холодний” чоловік чи жінка з іншим партнером
враз спалахують з досі небаченою пристрастю. 

Мабуть, існує ще якийсь додатковий невідомий чинник. Можна б його назвати
статевою підхожістю або як давніше це називали — покликом ста́ті. Цей чинник діє
на віддалі, викликаючи інтерес статевого відповідника з допомогою “біополя”, як
назвала то одна з моїх відвідувачок. Розповідала мені, що зуміє звернути на себе
увагу незнайомого чоловіка, який її статево цікавить, навіть коли той і не
дивиться у її бік. 

Скасувати як таке, що не реалізоване, розпорядження Кабінету Міністрів України
від 21 грудня 2016 р. № 991 “Про передачу цілісного майнового комплексу
державного підприємства “Дослідне господарство “Шарівка” Інституту сільського
господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України” у
відання Національної академії наук”. 

Внести зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №
325 “Про виділення коштів для здійснення заходів з ліквідації наслідків
надзвичайної ситуації, що склалася 23 березня 2017 р. у м. Балаклії Харківської
області”, доповнивши назву та абзац перший пункту 1 після слова “для” словами
“придбання житла мешканцям, які потребують відселення з аварійних житлових
будинків, та”. 

Відповідно до абзацу другого пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від
25 березня 2009 року № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на
лікарські засоби і вироби медичного призначення", з метою раціонального
планування потреби закладів охорони здоров’я, що повністю або частково
фінансуються з державного та місцевих бюджетів, та ефективності витрат бюджетних
коштів при закупівлі та відшкодуванні вартості лікарських засобів НАКАЗУЮ: 

1. Затвердити Порядок визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів
закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з
державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок), що додається. 

2. Затвердити Перелік наказів Міністерства охорони здоров’я України, що втратили
чинність, що додається. 

3. Врахувати, що згідно з цим Порядком проводиться розрахунок потреби в
лікарських засобах для закупівель, фінансування яких здійснюється за рахунок
коштів державного та місцевих бюджетів на 2018 та подальші бюджетні роки. 

4. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівникам структурних
підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Севастопольської та Київської
міських державних адміністрацій забезпечити виконання цього наказу. 

5. Медичному департаменту (Гаврилюк А.О.) забезпечити подання цього наказу на
державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ілика
Р.Р. 

7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 

1. Цей Порядок встановлює механізм визначення потреби закладів і установ охорони
здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих
бюджетів, у закупівлі лікарських засобів, що в установленому законом порядку
зареєстровані в Україні та включені до Національного переліку основних
лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25
березня 2009 року № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські
засоби і вироби медичного призначення" (далі - Національний перелік), та
лікарських засобів, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні
та не включені до Національного переліку, за умови задоволення в повному обсязі
потреби в лікарських засобах, зареєстрованих в Україні в установленому законом
порядку та включених до Національного переліку. 

Етап 1. Формування переліку захворювань/патологічних станів, стосовно яких
будуть проведені розрахунки 

Аналіз статистичних даних захворюваності у регіоні обслуговування або виписаних
із стаціонару пацієнтів за нозологічними формами проводиться окремо у кожному
відділенні закладу охорони здоров’я (за результатами річного звіту відділень) з
метою визначення переліку всіх захворювань та патологічних станів у першу чергу
найбільш поширених та соціально значущих, які становлять 70-80% обсягу
ліжко-днів у структурі захворюваності. 

При розрахунку потреби в лікарських засобах, що включені до Національного
переліку, етап 1 не виконується. 

Етап 2. Вибір медико-технологічних документів 

При розрахунку визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів за
основу беруться медико-технологічні документи, розроблені та впроваджені
відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28 вересня 2012
року № 751 "Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі
стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я
України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 року
за № 2001/22313 (зі змінами). 

При розрахунку потреби в лікарських засобах, що включені до Національного
переліку, етап 2 не виконується. 

Сесія "вгадай мелодію". Revelation #1: Camille Saint-Saëns - Aquarium не є
сучасним саундтреком до голівудського фентезі-фільму, натомість ця штука
датована 1886 роком. Revelation #2: Nokia Tune є фрагментом Francisco Tárrega -
Gran Vals 

Good deal по-українському: купити айфон на ebay із доставкою через сервіс з
віртуальною адресою в Штатах. Після отримання пакунку поскаржитись про
пошкодження товару. Відправити продавцеві коробку із древнім кнопочним
самсунгом. Зробити запит на відшкодування покупки. PROFIT!!! 

"І добре, коли серед мобілізованих виявлялися ІТ-спеціалісти, які могли
розібратись у складній документації, грамотно сформулювати питання постачальнику
або нагуглити відповіді. 

Саме мобілізовані інженери замінювали в армії відсутню системну інтеграцію. За
три хвилі демобілізації 2016 року майже всі вони пішли." 

Київське яблуко архітектурного розбрату. Переможна зрада чи зрадлива перемога.
Дух будівельного часу столиці 21-го сторіччя. 

Отже, апдейт. 

1. При підйомі по Андріївському узвозі (принаймні вдень у світлу погоду) в першу
чергу у вічі кидається саме нижня частина будівлі через свій світлий колір.
Перші шок-фото із критикою театру приховували її за зеленою сіткою, тому
здавалось, що будівля стовідсотково темно-зелена і повністю контрастує із
оточенням (що не є правдою). 

2. Із Замкової гори чітко видно масивність індарстріал-лайк верхньої частини
будівлі. Але при цьому важко отримати в голові цілісну картину театру, тому це
сприймається як просто дивний дах. 

3. Я намагався порівняти потенційну жахливість "надбудови" із рештою архітектури
Подолу і врешті-решт не зміг сказати, що рішення принципово гірше за інші. З
тієї ж Замкової можна було побачити купу нерідних "мансард" на сторічних
будинках, коли новопобудований дашок розтягується на два чи іноді три поверхи.
Та що далеко ходити, згадайте архітектурне рішення в будинку на другому плацу.
Так, у цих випадках профнастил лежить під певним кутом, а не строго вертикально,
як у театрі, але, все одно, віконця у таких дахах виглядають досить дивно. Театр
я вбачаю гіперболою подібного методу збільшення квадратного метражу подільських
будинків. 

Зняти кліп за 4,2 секунди? Цілком реально, але треба спочатку зробити табличку в
екселі. 

14 кролів протягом трьох днів викрали 14-річні мешканці Млинівського району в
приватних господарствах сіл регіону. 

Про це власкору IA ZIK повідомили у відділі комунікації поліції Рівненщини. 

Млинівським поліцейським викрити зловмисників допоміг слід саней на снігу, який
і привів їх на подвір’я одного із підлітків. З’ясувалося, що крадіжками
займалися 14-річні учні однієї з місцевих шкіл. Батькам вони казали, що їдуть
ввечері кататися на санях, а натомість вчиняли крадіжки. Кролів вони розбирали
по домівках, а їх появу у господарствах пояснювали тим, що нібито взяли у
товаришів. 

За фактами крадіжок розпочато досудове розслідування за частиною 1 статті 185
Кримінального кодексу України. Слідчі вирішують питання повідомлення хлопцям про
підозру у скоєнні злочинів. За санкцією інкримінованої статті їм загрожує
трирічне ув’язнення. 

Дюжину кролів правоохоронці повернули власникам, а дві тварини на час, коли було
розкрито злочин, були мертві. 

Усі підлітки із благополучних сімей і раніше вони у поле зору правоохоронців не
потрапляли. 

Ведучий американського телеканалу Fox News, журналіст Білл О'Райлі заявив, що
може вибачитися за свої слова про те, що президент Росії Володимир Путін вбивця,
в 2023 році. 

Про це він сказав в ефірі Fox News. 

"Я працюю над цим вибаченням, але це може зайняти якийсь час. Можливо, ви
захочете перевірити, як воно, в районі ... 2023 року", - пожартував О'Райлі. 

Раніше прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив про те, що Кремль вважає
неприпустимими і образливими висловлювання журналіста на адресу президента Росії
і розраховує отримати вибачення, передають "РИА Новости". 

Раніше в інтерв'ю з президентом США Дональдом Трампом Білл О'Райлі назвав
російського президента вбивцею. На що Трамп відповів: "Є багато вбивць. У нас є
багато вбивць. А ви думаєте, наша країна така безневинна?". 

Оксана Линів багато надій покладає на наступний, 2017 рік. 18-25 серпня у Львові
має пройти фестиваль LvivMozArt, який вона організує вкупі з «мистецькими та
бізнесовими колами Львова» (так зазначено на сторінці фестивалю). Захід має
стати тим самим омріяним містком, розпочати нову музичну традицію як наймолодший
із моцартівських фестивалів у Європі (присвячений він, як і спадає на думку,
Моцарту, але не Вольфгангу Амадею, а наймолодшому з його синів, композитору
Францу Ксаверу Моцарту). У рамках фестивалю передбачено створення Молодіжного
симфонічного оркестру України, який у серпні й вересні 2017 року має поїхати у
перші гастролі Україною (Львів - Київ - Одеса - Харків) та Німеччиною (Бонн,
Берлін) разом з Федеративним молодіжним оркестром Німеччини і матиме змогу
практикуватися під керівництвом доцентів з Берлінського філармонічного оркестру.
Вражає? Не те слово. 

Утім, у «Шквала» є трояка проблема. По-перше, малий радіус дії — близько 15 км
(для порівняння: американська головна торпеда Mk 48, яка запускається з
підводного човна, має дальність близько 50 км). По-друге, гідрореактивний двигун
дуже шумить, тож ворог може почути наближення торпеди. По-третє, вона не
наводиться на ціль. Більшість торпед використовують сонар для наведення на
корабель, який потрібно потопити. Позаяк «Шквал» рухається в бульбашці, сонар
потрібно встановлювати на кавітаційному диску, який для цього надто малий. До
того ж відбиті сигнали сонара глушитиме шум гідрореактивного двигуна. 

Через це «Шквалом» керує лише автопілот, який посилає його до точки, де мішень
перебувала в момент запуску, і лишається сподіватися, що вона не перемістилася.
Ці недоліки не завадили західним країнам спробувати зробити власні
суперкавітаційні торпеди. Німецька компанія Diehl у 2004 році оголосила про
створення такої зброї під назвою Barracuda. У 2006-му велика американська
компанія General Dynamics дістала завдання дослідити це питання (хоча в листі не
фігурувало слово «торпеда», йшлося лише про «підводний транспорт») від Агентства
передових оборонних дослідницьких проектів США. Інженери компанії спробували
вирішити проблему керування, розробивши новий тип кавітатора. Замість плаского
диска в General Dynamics застосували викривлену поверхню, яка збільшила площу
для прийому звукових сигналів. До того ж передавачі сонара, встановлені на
стернових плавцях торпеди, були відокремлені від приймача, а перешкоди від шуму
двигуна зменшували спеціальні фільтри. Проте зрештою ці спроби нічого не дали.
Проект Barracuda так і не було закінчено. General Dynamics через рік також
поклали на полицю. Загалом військово-морські дослідження суперкавітації в
Америці закінчилися 2012-го, хоча повідомлень про те, які конкретно проблеми
виявилися нездоланними, так і не було. 

Таким чином, усі п’ять нових тролейбусів «Богдан», як і планувалося, їздитимуть
кам’янкою. Це частково пояснює тендерну вимогу щодо незалежної підвіски,
переваги якої відчутні на бруківці та подібних дорогах. 

Нагадаємо, нові тролейбуси обійшлися бюджету Полтави у 24,5 млн грн, тобто по
4,9 млн грн кожний. За даними порталу публічних фінансів України Е-data,
«Полтаваелектроавтотранс» заплатив ще не усю суму — тільки 9,8 млн грн. 

Комплекси — дуже тяжка штука для життя , але дуже непоганий мотиватор для
творчости . Українському булґакознавству пора всього-навсього перестати потурати
комплексам покійного Булґакова так , ніби він і досі живий , — і тоді й його
творчість відкриється новими ( цікавезними ! ) гранями . Ширше — пора
переставати бути « обласним філіалом » « общесоюзної » русистики ( і це вже не
тільки булґаковських студій стосується ! ) . « Український слід » у російській
культурі глибочезний і для доль її таки вирішальний — і ні з Москви , ні з
Пітера ніхто його світові на яв не покаже : самі - самі … І не плутати місцями
господарів — і квартирантів . 

А Василеві Листовничому пора нам , дорогі кияни , для початку хоча б меморіальну
дошку повісити . 

На ЙОГО домі . 

Чудова режисерська і операторська робота. 

Гарний кліп. 

Сучасно й без непристойностей і вульгарності. 

Приємно й цікаво дивитися. 

В кінці тема з футболом просто супер!... 

Відзначу, що найкращий час для зйомки до 12-14 днів. В цей період дитина
максимально спокійна, багато спить, її нічого не турбує, та і мама в більшості
випадків ще не знає, що таке не спати ночами від плачу. Після 14 днів більшість
діток починає турбувати животик, вони стають більш чутливими і звичайно, це
впливає на різноманітність та тривалість зйомки. 

зима прикрашає все довкола, тільки не дарницю. 

Якісна музика обмежень не знає – ще раз довівши це старе твердження, музиканти
столичного гурту Without Limits (Без Обмежень) презентували свою нову студійну
платівку під назвою «#DИХАЮТОБОЮ». Новий альбом вмістив у себе десять авторських
композицій гурту, частина з яких вже добре знайома прихильникам колективу.
Зокрема до списку треків свіжої платівки потрапили пісні «Налий мені вина» і
«Зима», на які було раніше відзнято відеокліпи, а також композиція «Мамині
Слова», присвячена героям Небесної Сотні, яку було оприлюднено у якості синглу.
До того ж, фінальним треком релізу є акустична версія легендарної пісні
«Underground», з якою хлопці вперше увірвалися в українські чарти, етери радіо
та музичних телеканалів у далекому 2007 році. 

«Чорно-білі дні в календарі»: презентуємо вам цікаву кавер-версію одного дуже
відомого свого часу хіта, ні, не авторства гурту Amatory, як дехто з вас міг
подумати, а значно старшого твору українського гурту «Фантом-2». Ті, хто уважно
слідкує за новинами українського музичного простору може згадати, що близько
року тому учасники гурту «ФлайzZzа» спільно з Тарасом Тополею з «Антитіл» вже
оприлюднювали трек «Двоє» у якості окремого інтернет-синглу, а наразі музиканти
луцької команди підготували до нього офіційний супровідний відеоряд. 

Чи допомагає розвитку інфраструктури "податок" на інвестиції, яким фактично є
пайова участь? Наші експерти порахували, що реальний внесок в бюджети населених
пунктів по Україні становить лише 0,26%, у той час як інвестиційний ефект від
створення нових будівельних об'єктів більший у десятки разів. Це і збільшення
надходжень від податку на доходи громадян та ЄСВ, і зменшення витрат на субсидії
та допомоги по безробіттю. Сумарно надходження до бюджетів перевищать розмір
пайового внеску, який отримує місто, вже у перший рік. І, на відміну від нього,
ефект від інвестицій буде не одноразовим, а тривалим. 

Крім того, 20-23 лютого, у зв'язку з відлигою й сніготаненням, на річках
басейнів Сяну, Дністра (Львівська, Івано-Франківська області), Західного Бугу
(Львівська, Волинська області) очікується підйом рівнів води на 0,5-1,5 м над
рівнями, які були 8 ранку 17 лютого. 

Під завершення матчу другу жовту картку на додачу отримав Опанасенко і Зоря
взагалі залишилася у меншості. Зрозуміло, що після зимової перерви команда ще
хід не набрала, тому відігратися у меншості проти столичного клубу було
нереально. Так і сталося, кияни довели справу до перемоги, відірвавшись від Зорі
вже на 6 очок. У свою чергу Динамо та Шахтар наразі тепер відокремлює 10 очок,
але "гірники" свій матч ще не зіграли. 

Тамаш Кадар народився 14 березня 1990-го року в угорському місті Веспрем.
Цікаво, що життєвий шлях хлопця, який захоплювався спортом, міг скластися
інакше. Тривалий час Кадар займався гандболом, що, враховуючи його габарити
(нині зріст Тамаша – 188 сантиметрів), дивним аж ніяк не є. Втім, футбол, на
щастя, "переміг", і вельми швидко перспективного захисника, який міг зіграти на
позиції як центрального бека, так і лівого оборонця, запримітили відомі клуби
Західної Європи. Вже у 18 років Кадар опиняється в Ньюкаслі, який заплатив за
перехід бека 1.35 мільйони євро. 

Прем`єр-ліга. Чорноморець обіграв Карпати, Зірка і Дніпро зіграли внічию. Інші
матчі туру 

Прем'єр-ліга-2016/17 України з футболу 

Чорноморець: Канівцев, Люлька, Мартиненко, Хочолава, Каплієнко, Смирнов,
Ковалець, Коркішко (Мусолітін, 71), Андрієвський, Кабаєв (Третяков, 81), Жорже
Еліас (Барилко, 71). 

Карпати: Боровик, Дитятьєв, Мірошниченко, Нестеров, Матвієнко, Худоб'як, Ксьонз,
Кльоц, Філімонов, Завійський (Чачуа, 77), Гуцуляк (Грисьо, 77). 

П’ята перемога в п’яти відбірних матчах чемпіонату Європи зберігає за збірною
України лідерство у групі D та гарантує участь у фінальному турнірі чемпіонату
Європи. 

В останньому поєдинку проти Сербії залишається з’ясувати, з якого місця наша
команда потрапить на жеребкування Євробаскету: з першого чи другого. Заключний
матч кваліфікації збірна України зіграє 23 листопада у Сербії. 

У Ferrari не поспішають продовжувати контракт із Феттелем 

Наприкінці року у Себастьяна Феттеля закінчується контракт з Ferrari, але
продовження контракту поки не відноситься до числа пріоритетних завдань. 

Як виявилося, представники Генпрокуратури приїхали провести санкціонований обшук
і вилучити документи, пов’язані з діяльністю створеного комунального
підприємства «Волиньприродресурс», яке й мало видобувати на території Волині
бурштин і не тільки. 

Китайці їдуть по мідь 

А керувати комунальним підприємством «Волиньприродресурс» рада доручила голові
постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних
ресурсів, відомому бізнесмену Василеві Столяру, який не приховував свого
зацікавлення бурштиновим бізнесом. 

Він неодноразово в 2016 році намагався отримати дозволи на геологорозвідку і
розробку бурштинових родовищ для створених ним фірм, але депутати кілька разів
завалювали голосування. 

Врешті пішли обхідним шляхом і створили комунальне підприємство, а Столяр, який
укотре потрапив до обласної ради (цього разу під прапорами «Батьківщини»),
швидко зорієнтувався, з ким треба дружити, і помахав однопартійцям ручкою. 

«У нас обшуки проходили в агентстві лісових ресурсів. Дуже часто представники
правоохоронних структур приходять в ОДА, щоб вилучити відповідні документи.
Приблизно кожен тиждень. Але чомусь ніхто не робить із цього надзвичайної події.
Можливо, вплинула присутність озброєних людей. Але для цього теж є відповідна
мотивація. Тому прокуратура прийняла рішення вжити відповідних заходів безпеки,
щоб не створити прецедент якогось силового протистояння». 

«Коли ТЕС готуються до опалювального сезону, то запаси вугілля чи газу
дозволяють працювати у форс-мажорних обставинах щонайменше півтора, а то й два
місяці, — стверджує Геннадій Рябцев. — Нині ж нам заявляють, що вугілля
настільки бракує, що за два тижні можливе віялове відключення. А це означає, що
взагалі не можна буде збалансувати нестачу теплової енергії в межах усієї
об’єднаної енергетичної системи України. Отож цифри, які час від часу публікують
галузеві органи влади щодо запасів вугілля та газу, насправді відрізняються від
реальних». 

Іншими словами, цілком реальною виглядає версія, що влада дала добро на
блокування колії (чи навіть сама організувала його), аби продемонструвати
суспільству залізобетонний аргумент власної провальної політики в енергетичному
секторі. І якби НП в енергетиці трапилася просто на голому місці, то це
викликало б питання до дій та компетентності уряду. А якщо колапс виникає через
блокаду, то вже сам уряд отримує статус жертви. 

Подібним чином, як вважають аналітики, Кабмін Гройсмана може прикривати
ймовірний зрив підготовки до опалювального сезону. «Ключова вада органів
виконавчої влади — вони не формують політику. Натомість — займаються реагуванням
на кризові ситуації, які час від часу виникають в економіці. Не здатні до
стратегічного планування. В ідеалі мали б ще в січні розпочати підготовку до
опалювального сезону 2017-18 років. Виходить, уже не встигаємо», — резюмує
Рябцев. 

«Пробуксовування» атомної енергетики в Україні — не вина самих атомників, а
віддзеркалення великої енергетичної корупції у нашій державі, яку нині
намагаються приховати блокадою донецьких залізничних перегонів. Вітчизняна влада
тривалий час лобіює інтереси приватної структури «ДТЕК», що входить до сфери
інтересів Ріната Ахметова, та стимулює зниження обсягів виробництва у державній
структурі «Енергоатом». Інструментів для цього є два: низькі відпускні ціни та
диспетчерські обмеження. 

Простіше кажучи, регулятор встановлює високі тарифи для холдингу відомого
олігарха (для цього й створюють умови на кшталт «Роттердама+) і низькі — для
державної структури. «З 1 січня 2017 року тариф знову зменшено. На сьогоднішній
день АЕС мають найнижчий тариф серед інших генерацій електроенергії у розмірі
46,6 коп. кВт-год, — каже Ольга Кошарна. — Його знизили із 51,2 коп. Це
безпрецедентний випадок, враховуючи, що ядерне пальне для українських АЕС
купують за валюту. «Тарифним чемпіоном» традиційно стали тепловики із тарифом
1,4 грн. за кВт-год». За словами експерта, такої різниці у тарифах між атомною
та тепловою енергетикою, яка зафіксована наприкінці 2016 року, історія
вітчизняної енергетики ще не знала — більше, ніж утричі! 

«Напрямок, який буде вести Наталія – це євроінтеграція, відповідно всі вимоги
щодо Третього енергопакету, щодо асоціації з Євросоюзом, а також співпраця з
міжнародними партнерами – ЄБРР, Світовим банком, донорами», – сказав представник
відомства журналісту агентства РБК-Україна у середу. 

ЯК КОРОБКА ПАЗЛІВ: ЧОМУ ВАРТО ПОДИВИТИСЯ СТРІЧКУ-ЗІРКУ КАННСЬКОГО КІНОФЕСТИВАЛЮ
«ПАТЕРСОН» 

Утім, вручено 22 дипломи (за кількістю підномінацій); видавництва «Дух і
Літера», «Кліо», «Темпора», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» та «Фоліо» відзначені за
перемогу у двох рубриках кожне. 

А взагалі за всю історію рейтинґу його лавреатами ставали 118 видавництв. 

Нині уперше переможні лаври отримали «Видавництво Олександри Гаркуші» з
Ужгорода, «Місіонер» із Жовкви, київська «Люта справа» та зовсім нове
видавництво «ТАО» (Київ). 

Найбільше ж відзнак за всі роки здобуло видавництво Івана Малковича — 29; 21 раз
лавреатами визнавали книжки «Темпори»; 18 разів — «Критики»; 17 нагород має
«Видавництво Старого Лева». 

Непозбувна бентега — мем, що набув значного поширення у 2017 році після
перекладу роману «Маг» Джона Фаулза видавництвом «Клуб сімейного дозвілля»
(перекладач — Олег Король). За характером поширення мем може бути віднесений до
групи «вірусних мемів», які одночасно відіграють роль «мовних смаколиків», що
живуть власним життям, і засобів реклами видання, в якому вони вжиті, що сприяє
його популяризації. 

Як зазначено на сайті «читомо.com», «У соціальних мережах не вщухають суперечки
щодо нового проекту „Вавилонської бібліотеки“ — перекладу роману Джона Фаулза
„Маг“, який видали у „Клубі Сімейного Дозвілля“. Читомо зібрало відгуки
користувачів про видання.». 

Вперше мем використано у мережі facebook 12 січня 2017 року в обговоренні теми
якості перекладів і видань художніх творів. Автор словосполучення — перекладач
«Мага» Олег Король, автор вірусного мему — користувач мережі «фейсбук» Anna
Protsiuk, записана як фрилансер зі Львова. Коментар вміщено серед перших до
посту Ніки Новікової щодо іншого мему — «Дрочитеся зі мною». 

Мем «непозбувна бентега» дуже швидко набув популярності і за обсягом дискусій,
обговорень і жартів досяг такого ж поширення, як і один з очевидних лідерів 2016
року — «Горішні плавні». Одним з ключових приводів стали жартівливі дискусії про
введення інституту «мовних патрулів» на розвиток проекту «Закону про державну
мову» № 5670, поданого на розгляд парламенту 19 січня. 

Історію цього мему досить докладно описано у матеріалі Марини Однорог
«#Непозбувнабентега — родом із вінницької книгарні» (Вежа, 20/01/2017): першим,
хто звернув увагу інтернет-спільноти на яскраві композиції і смачні одруківки
українського «Мага», став консультант книгарні «Є» Сергій Рибницький, а далі ті
пости помітила поетеса Ніка Новікова. 

Одночасно з «непозбувною бентегою» набули поширення інші яскраві меми:
«невиразна будучина», «дрочитеся зі мною», «бездуховна каламуть», «губорозпусна
вітальня», «він шляхтує на придибання будинку», «вмоторює своїм „Порше“»,
«притулок для знепучених дружин». 

Як заспокоїти бунтівливий шлунок 

Одна з найпоширеніших скарг, яка спонукає пацієнтів звернутися до
гастроентеролога, — пекуче неприємне відчуття за грудниною, у стравоході, що
зазвичай виникає після прийому їжі. Це відчуття не просто завдає прикрощів, а й
може свідчити про серйозні порушення шлунково-кишкового тракту. Що ж найчастіше
стає причиною такого дискомфорту? 

— Печія нерідко виникає у здорових людей — її здатні викликати і переїдання, і
неправильне харчування, — пояснює лікар-гастроентеролог Ірина Колесник. — Деякі
продукти можуть спровокувати пекучий біль у шлунку — та ж цибуля, гіркий перець,
соуси, цитрусові, шоколад, газовані напої. Така неприємність іноді виникає в
тих, хто полюбляє гострі страви або зловживає спиртним. Навіть підняття важких
предметів і тривалий кашель часом «долучаються до справи»: різкі поштовхи
повітря під час кашлю викликають скорочення діафрагми, яка виштовхує шлунковий
вміст у стравохід. 

Помічними при печії є так звані антацидні препарати — Смекта, Фосфальгель,
Маалокс. Народні засоби не є такими ефективними і дають тільки короткочасне
полегшення. Харчова сода — найвідоміший засіб для «швидкої допомоги» від печії —
часто викликає подразнення слизової оболонки шлунка та порушення
кислотно-лужного балансу в організмі. Краще випити лужної мінеральної води без
газу — «Поляну Квасову» або «Боржомі». 

Наукове поняття одиниці соціальної еволюції і подібних термінів, які
використовують корінь грец. μνημα (транслітерація — mneme) — спогад, пам'ять,
вперше згадується у 1904 році німецьким еволюційним біологом Річардом Семоном у
науковій праці «Die Mnemische Empfindungen in ihren Beziehungen zu den
Originalenempfindungen» (приблизний переклад — «Пам'ять-сприйняття в зв'язку з
оригінальними сприйняттями»). За даними Оксфордського словника (Oxford English
Dictionary) слово mneme з'явилося в англійській мові у 1921 році, коли книгу Р.
Семона було перекладено Л. Сімоном англійською під назвою «The Mneme». 

Докінз стверджував, що термін «мем» (meme) він придумав, скоротивши грецьке
слово mimema (грец. μίμημα) — «наслідувати», «подібність» і не знаючи про термін
«mneme». Р. Докінз казав, що він хотів ввести «односкладове слово, яке звучить
подібно „ген“». 

Поняття «мем» і «меметика» з 1988 року включені до Оксфордського словника
англійської мови — словника, що задає нормативні категорії наукової та
інформаційної сфери. 

Пан Меллоп знаходить стару запилюжену скриню на горищі. А в ній — лист, у якому
позначене місце, де затонув піратський корабель разом із скарбами. І ось Меллопи
вже пливуть на кораблі, зустрічають величезного восьминога та русалоньку,
потрапляють у шторм і опиняються на безлюдному острові. Чи знайдуть вони врешті
скарби? 

Кримський татарин Раїс – ще один персонаж, про якого важливо згадати. Майя
оповідає про нього і разом з цим згадує кримських татар. Короткі тлумачення
історичної трагедії є важливими, зважаючи на те, що юні читачі можуть не знати
цього історичного зрізу. Тут же пропонується й примітка, яка ширше привідкриває
історичну канву та навіть може послугувати ключем до подальшої начитки.
Розповідаючи про Раїса, Майя згадує його зовнішність: моноброва відрізняє Раїса
від інших. Утім Майя повторює пояснення вчительки про недоречність висміювання
зовнішності. Цей епізод торкається небезпечності й неприйнятності цькування
загалом. 

Народилася 23 березня 1974 р. в Києві в театральній родині. Закінчила Київський
державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. 

Повідомляємо, що 22 травня 2017 року Мережа Ланет заблокує доступ до заборонених
сервісів. 

Ви казали про 1,2 тис. проданих електричних авто. Якщо рахувати від загального
ринку проданих авто в Україні, то яка це частка? 

— Припустімо, що ми завершимо рік навіть із показником 1,2 тис., а загальний
ринок продажу авто в Україні 2016-го, на мою думку, становитиме 63 тис. Тобто
2%. У 2015-му продали 400 електрокарів і це становило 0,8%. Тобто все одно
частка зростає. Якщо врахувати динаміку, вийдемо на 4–5% (наступного року. —
Ред.). На мою думку, абсолютно непоганий показник. Лідери індустрії — країни
Скандинавії — зараз продають 15%. І вважають це чудовим показником. ПДВ — це
головне надходження для держави, податок на прибуток мало хто сплачує, а якщо й
сплачує, то він невеликий. Тому не думаю, що держава від цього відмовиться. Але
законопроект про скасування ПДВ дуже цікавий, адже в проекті він стосується не
лише автомобілів. Туди входять усі комплектуючі, послуги таксі та кур’єрських
служб, які користуватимуться електрокарами. Тобто йдеться про всі сфери, де
використовують електромобілі. Держава таким чином може створити абсолютно нову
нішу, і я впевнений, що багато хто захоче туди увійти. Окрім екології це тягне
за собою й інфраструктурні проекти, приватні інвестиції, що може стати певним
локомотивом. 

"Народити в дев'ятнадцять років і в тридцять три роки - це абсолютно різний
досвід", - зауважила Осадча в інтерв’ю виданню. 

"У дев'ятнадцять ти боїшся, що життя проходить повз, поки ти вдома. У такому
віці здається, що діти забирають час від чогось важливого. Але після тридцяти ти
вже знаєш, що діти нічого не забирають, а тільки додають фарб у твоє життя. Вони
ростуть настільки швидко, що потрібно ловити кожен момент. І встигнути все
закарбувати в пам'яті: кожен день, кожен місяць ... "- поділилася Катерина. 

"Жінки роду Джемалятдінових (прізвище походить від імені мого прадіда
Джемалятдіна) дуже сміливі та сильні. Прабабуся Назил-хан, бабуся Едіє...
Неймовірні жінки, які бачили смерть, голод, втрачали близьких, багато працювали,
виростили і гідно виховали дітей", - написала Джамала. 

Дуґлас Адамс та його серія сатиричних романів “Путівник Галактикою” в свій час
зазнали небувалої слави серед прихильників наукової фантастики. Взявши свій
початок у форматі звичайної радіоп’єси, вже за кілька років “путівник”
перетворився в небувалих масштабів всесвіт, з п’ятьма книгами та
кіноекранізацією. Серія книг про дивакуватого та ексцентричного Дірка Джентлі
взяла свій початок в 1987 (за 8 років після публікації добре нам всім відомого
“Путівника галактикою для космотуристів”) з романом “Холістичне детективне
агентство Дірка Джентлі”, що був охарактеризований близьким соратником Дугласа,
Нілом Ґейманом, як “щось типу
привидо-жахастико-часоподорожувально-епічно-романтичної комедії з щіпкою бруду,
музики та квантової механіки”. І озираючись на 6 серій назад, немає нічого, що
могло б краще описати й серіал, знятий за мотивами. 

За результатами перших тижнів трансляції, шоу не викликало необхідного ажіотажу
у критиків, отримавши всього 68% позитивних рецензій на RottenTomatoes. Та, як
це часто буває з непересічними проектами, публіка швидко виправила помилки своїх
старших та досвідченіших колег, піднявши глядацький рейтинг до 97%. І вже за
кілька перших серій знаходиться просте пояснення цьому феномену. 

Класний серіал. Ну хіба трошки дивакуватий. :) Дивитись все одно приємно, не
зважаючи на дивакуватість, майже все, окрім отої серії, де Дірк і Тодд по
лабіринту лазять (останній скріншот в статті як раз з тої серії ). Як мінімум з
минулорічних серіалів цей серіал мені сподобався значно більше ніж марудний
"Westworld", який усі так хвалять, і в якому окрім останньої 10-ї серії дивитись
майже нічого. Бо перші 9 серій практично на 90% - дарма витрачений час, з якого
ні інформації для роздумів, ні естетичного задоволення не вдається витиснути. 

Безліч інформації ширилося мережею про нову Assassin’s Creed, але лише зараз
стало відомо купу цікавих подробиць. Раніше авторитетне видання Kotaku заявляло,
що наступна частина серії матиме підзаголовок Empire, а події гри
розгортатимуться в древньому Єгипті. Втім, сьогодні хлопці з allgamesdelta
повідомили про зовсім іншу приставку — Origins. 

Весь фільм – уклін старому кіно. Він переповнений алюзіями на американські та
французькі чорно-білі картини, але не повторює, а бережно інтерпретує їх. Це
відображено в самій історії головного героя, який молиться на ікон джазу, але
мусить осучаснити свою музику, щоб бути актуальним сьогодні. 

Головному героєві, мільйонеру, власникові ІТ-бізнесу відверто потурають усі
навколо, підлизуючи йому де не ліньки, але попри це герой не поводить себе
зверхньо та грубо. Істинна картинка програмера-генія, яку змальовують сьогодні
для нас біографії Возняка, Джобса та Ґейтса. 

Дуже яскраво показане ставлення старого покоління підприємців до нового на межі
індустріальної та постіндустріальної епохи. Батько, що володіє друкарською
фабрикою, відверто зневажає та звинувачує молодого хлопчину за те, що він
“дурить людей”, “торгує повітрям”, “весь цей бізнес – афера, яка от-от
загнеться” і все в такому ж стилі. Сцени фільму нагнітають контраст між купами
офісних папірців — і безпаперовим побутом, японським унітазом зі сенсорним
змивом та розумним будинком із Сірі. 

Їм треба частіше робити такі перерви між іграми серії. Зазвичай ти просто бачиш
нову частину і кажеш - окей, візьму якось зі знижкою. А після перерви хочеться
брати гру зразу на релізі. Дивно це казати, але скучив за асасінами. 

Механіка не змінюється, а це головне. Після третьої мене особисто бісили
інтерактивні елементи оточення, які нах не впали, але це дрібниці. Плюс кожна
нова частина вводила нових персонажів, не всі з них вдалі, на мою думку, але
загалом рівень не падав. 

Найголовніше, щоб була роздільна хрестовина. Боївка передбачає використання
багатьох комбінацій рухів ←, →, ↑, ↓ і їх комбінаторики на 45 градусів. На
контролері Xbox 360, до прикладу, хрестовина суцільна, дуже важко точно вибирати
потрібний напрямок, адже вона часто фіксує "ліві" натискання, що тригерить
непотрібну комбінацію. Tekken в першу чергу ексклюзив PS і завжди орієнтувався
на відповідні контролери. 

Особа, яка вступає на державну службу, зобов'язана до призначення на посаду
державної служби вийти зі складу виконавчого органу чи наглядової ради
підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків,
коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать
державі або територіальній громаді, та представляє інтереси держави або
територіальної громади в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії
господарського товариства), припинити іншу оплачувану або підприємницьку
діяльність, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики,
інструкторської та суддівської практики із спорту. 

mTOR входить до складу двох мультимерних білкових комплексів, що відрізняються
активаторами, мішенями, та чутливістю до рапаміцину. mTOR комплекс 1 — TORC1, що
містить білок raptor, стимулює ріст клітин шляхом пришвидшення біогенезу рибосом
і трансляції, сповільнення деградації білків і активації захоплення поживних
речовин із середовища. TORC1 чутливий до рапаміцину. До складу TORC2 (mTOR
комплекс 2) входить білок rictor, цей комплекс регулює цитоскелет через родину
ГТФаз Rho і допомагає активувати кіназу Akt. 

За проектом передбачається встановити і об'єднати у мережу сім автоматичних
станцій у 2012 році. НАТО надала «стартовий капітал» для здійснення цього
проекту. У майбутньому буде потрібно 70 таких станцій для того, щоб виявляти
повені і давати попередження на ранніх етапах. Вони надсилатимуть інформацію про
рівні води, повітряні опади і температуру повітря і води до гідрометеорологічних
центрів у Луцьку, Україна, і Бресті, Білорусь, і водночас розміщувати цю
інформацію в режимі он-лайн. У майбутньому буде легко додати інші вимірювальні
прибори, наприклад, для моніторингу за ядерними ізотопами. Якщо вода підніметься
суттєво, можна буде здійснювати негайні запобіжні заходи і попередити мешканців
цих регіонів. Маючи постійний потік даних легше також виявляти тенденції і
робити кращі прогнози, а також шукати шляхи мінімізації впливу повеней.
«Наприклад, може виявитися, що розширення певних заливних територій для того,
щоб вони поглинали більше води, зменшить загальний рівень повеней і завдану
шкоду», – каже Міхаеліс. 

Наприклад, пістолетне руків'я автомату АК-74 виготовлене з бакеліту та
складається з обойми у верхній частині для запобігання розколювання руків'я від
ударів, гнізда для приміщення підстави пістолетного руків'я, лазу для приміщення
спускової скоби і гнізда для шайби гвинта в нижній частині, що кріпить крізний
гвинт в каналі руків'я. 

Літак створений як багатоцільовий сухопутний всеаеродромний близько- та
середньомагістральний дводвигунний турбогвинтовий однофюзеляжний дозвуковий
легкий транспортний моно-високоплан нормальної схеми 3-го класу. 

Експлуатація літака в транспортному варіанті передбачає повну автономність при
базуванні на слабко- та не підготовлених аеродромах завдяки вбудованому
комплексу завантаження/розвантаження та із застосуванням допоміжної силової
установки. 

Ан-132 також може виконувати повітряне десантування вантажів на парашутних
платформах та парашутистів, перевозити людей, транспортувати хворих та поранених
в умовах надзвичайних ситуацій. 

Відповідно до цієї Угоди, Науково−технологічний центр імені короля Абдулазиза
(KACST), компанія «Taqnia Aeronautics» та ДП «АНТОНОВ виконають доробку існуючої
моделі літака (Ан−32) з метою забезпечення приросту характеристик літака
стосовно корисного навантаження, дальності польоту і злітних параметрів. Заходи
з доробки також включатимуть доробку кабіни екіпажу з використанням комплексних
сучасних навігаційних приладів американського виробництва, що дозволить екіпажу
виконувати складніші завдання, а також доробку багатьох інших елементів, які
значно поліпшать можливості літака порівняно з його старою версією. Нова модель
літака носитиме назву Ан−132 і Саудівська Аравія також матиме право
інтелектуальної власності і володітиме конструкторськими кресленнями на літак. 

Ці спогади зафіксовані у «Книзі про батька». Узагалі Софія мала дуже тісний
емоційний зв’язок з татом – писала, що є немовби його продовженням у цьому
світі. Немовлям вона мало не померла і від хвороби врятував батько, який був не
тільки греко-католицьким священиком, а й лікарем. Іван Яблонський безплатно
лікував селян і через це з ним декілька разів судилися лікарі. З огляду на
духовний стан чоловіка, його покарали м’яко – взяли обіцянку, що не лікуватиме
більше. Та відмовити хворим він не міг і надалі… Якось донька запитала про те,
чому не став медиком. 

«Твоя правда, я хотів бути лікарем і лікувати людське тіло, але ось я зустрів
твою маму і закохався, – відповів він. – А що вона була із старого священичого
роду й одиначка, тому батьки хотіли віддати її тільки за священика, бо не мали
інших дітей. І так я став священиком. Ти бачиш, як воно просто, і це не
перешкодило мені лікувати хворих», – пояснив батько. 

«Ми є на землі, щоби боротись проти часу, інакше він нас поїсть. Коли йому не
протидіяти, він робить нас гнилими так, наче б ми вже були мертві. Треба любити
речі, любити все, що ти робиш, бо воно робить тебе багатшою за все інше, –
говорив ще малій Софії її батько. В кожній хвилині ти можеш зробити з нічого
щось; інакше ти все нищиш, бо зменшуєш його вартість, залишаєш нидіти… 

«Близько року тому до мене звертався голова Новосельського, яке згідно з планом
має стати центром громади. І скаржився, що село Орлівка тягне ковдру на себе.
Причина була в тому, що в згаданому селищі існують плани на побудову поромної
переправи до Румунії. А це створення інфраструктури, інвестиції, бізнес. На
підтримку зміни статусу Орлівки виступав і депутат Кіссе. Коли ж селищному
голові Новосельського запропонували подати приклад і почати об’єднання, він
відповів: «А якщо мене громада не обере на виборах? У чому тоді сенс?» Виходить,
навіть тут у дію вступили шкурні інтереси», — зауважує Гудь. 

Такі пропозиції від Кіссе не є чимось надзвичайним, оскільки саме він виступав
координатором будівельного проекту поромної переправи в Орлівці. Але якщо
пошукати трохи більше, то стає ще цікавіше. Свого часу генеральним директором
ТОВ «Поромний комплекс Орлівка» був Юрій Димчогло, нині заступник голови
Одеської облради. На публіці зазвичай з’являється в компанії згаданого вище
нардепа Кіссе. Тож у майбутньому боротьба за статус центру громади з п’яти селищ
лише набиратиме обертів. 

Водночас серед чиновників популярною стає пропозиція зберегти район у такому
стані, як є, за принципом «один район — одна громада». Попри те що відстань від
Рені до крайнього села — близько 60 км, хоч у рекомендаціях прописано 35 км. І
той самий мер міста висловлює сумніви, що зможе забезпечити всім необхідним
селище, яке розташоване аж так далеко від центру. Втім, із такими пропозиціями
виступають і більші, сусідні райони, як-от Болградський чи Ізмаїльський, хоча в
них налічується понад 20 сіл. 

Зараз варіантів роботи для чоловіків у «республіці» кілька. І коли я пригадувала
їх усі, мені здалося, що це планомірна робота якихось політтехнологів —
винищування всіх робочих місць, окрім місцевої «армії». І людина зовсім
нейтральних поглядів після кількох місяців безробіття почне розглядати її як
єдиний нормальний варіант роботи в місті. Взагалі єдиний. Чим приваблює місцева
«армія»? Грошима. Невеликими, але реальними. Із жовтня 2014 року по квітень
2015-го в «армії» платили доларами, бо привозити суми в цій валюті було легше.
Зранку виїжджала делегація в Ростов, через кілька годин привозила зарплату. У
другій половині дня гроші починали видавати за відомістю. Окрім касира та
керівника фінансового відділу у «формі», у кабінеті сидів звичайний міняла, який
одразу ж міг, за бажанням, обміняти долари на рублі за місцевим курсом. День
зарплати був святим. Спочатку чекали й бігали щохвилини дізнатися: дають уже чи
ні? Потім отримували гроші, роздавали борги й починали пити та пригадувати
загиблих. На моїй вулиці в «армії» відмітилися всі молоді чоловіки. Саме
відмітилися. Хтось протримався з рік, хтось — місяць. Причини звільнення типові:
«Приїхали нові біснуваті комдиви, з ними працювати неможливо. Те, що вони
вимагають, може, нормально для регулярної армії та новобранців, але тут це ніхто
не виконуватиме». І чоловіки йдуть у нікуди — у безробіття, у пошуки старих
місць роботи, у марні подорожі до Росії. Мені один хлопчина сказав про свого
батька: «Батько служить. Він, типу, патріот». Оце «оце» найяскравіша ілюстрація
всіх мотивів зараз. 

Якщо ви поділяєте думку дівчини з моєї лекції, раджу придивитися до будь-якого
девайса. У ноутбуках, настільних процесорах, смартфонах, фотокамерах задіяні
мільйони напівпровідникових транзисторів. До 40-х років минулого століття
напівпровідники, тобто матеріали, які можуть проводити струм лише після
досягнення ним певної межі, навіть нобелівські лауреати (як-от Вольфґанґ Паулі,
премія з фізики за 1945 рік) вважали непорозумінням, яке ніколи не знайде свого
призначення. Це і не метали, і не ізолятори. Казна що, одним словом! Після того
ж, як завдяки квантовій фізиці вдалося розгадати фізичну суть цих матеріалів, що
привело до винайдення транзистора, почався бум напівпровідникової електроніки,
якою користуємося ми всі. 

У 1905-му Альберт Айнштайн використав нещодавно розроблену концепцію квантів для
опису фотоефекту — явища, коли світло вибиває електрони з металів. Власне,
Айнштайн і ввів у науку слово «квант». Фотоефект лежить в основі фоторезисторів,
що входять до складу пристроїв для автоматичного сортування, обліку та перевірки
якості продукції. Інфрачервоні датчики, датчики освітлення, вуличні ліхтарі, що
автоматично вмикаються і вимикаються, сонячні батареї, робототехніка,
фотоапарати, прилади нічного бачення. Навіть звукове кіно стало можливим лише з
використанням фотоефекту. 

«То яка ж користь від вашої теорії відносності? — запитаєте ви. Хіба фільми на
кшталт «Інтерстеллару» знімати». Загальна та спеціальна теорії відносності
використовуються для розрахунку орбіт супутників. Наприклад, для визначення
точних координат завдяки GPS. Без поправок із теорії Айнштайна щодня в
координатах набігала б похибка кілька десятків метрів — і вже за тиждень-два,
перебуваючи на Майдані, ви з подивом віднайшли б себе на Подолі згідно з
показаннями смартфона. 

То ж коли наступного разу ви увімкнете GPS, щоб не заблукати в незнайомій
місцині, згадайте про маленький Меркурій, що рухається трохи не так. 

Та повернімося до розмови, що відбулася на моїй лекції. Я запитав, чим
займається та дівчина. Вона мистецтвознавець. «А який практичний сенс мають
картини Босха?» — «Вони викликають естетичне задоволення!» — «У такому разі я
відповім, що рівняння Шредінґера в мене також викликає естетичне задоволення.
Адже воно ідеальне». Понад те, завдяки, зокрема, рівнянню Шредінґера я написав
цей текст на ноутбуці й надіслав до редакції через інтернет, а не набрав на
друкарській машинці й не ходив на пошту. А Босх комусь може й не подобатися. 

Якщо говорити про проблеми, то багато хто із сучасної арт-спільноти відмовився
зніматися в цій стрічці. Із кола 50 я обрала 12 осіб, яких планувала фільмувати.
У процесі переговорів із ними почула приблизно таке: «Ні, я не хочу зніматися у
стрічці. Втомився» тощо. Були й ті, що погоджувалися взяти участь у моїй роботі
тільки за умови, що не показуватиметься їхнє обличчя, або не записуватиметься
голос. Але як без цих останніх двох компонентів забезпечити присутність особи,
що є серед героїв мого кіно? Питання відкрите, правда ж? 

Вісім хвилин — це короткий відтинок часу, у який треба було вмістити життя
людини з усіма його радостями й розчаруваннями. Були серед моїх героїв і такі,
що просили список запитань наперед, аби підготуватися. Вони були вдячні за
можливість висловитися, чого практично ніколи не робили до цього. У процесі вони
дещо переосмислювали речі довкола себе, здобували ще певні додаткові навички. 

«Голоси Києва», той свіжий проект, який показуватиме українську столицю для
швейцарського й загалом закордонного глядача, теж не є кінематографом у повному
значенні? Це мультиінсталяція, мультимедійний мистецький об’єкт, який показує
Київ не в документальний спосіб. Коли ви поглянете на те, що в мене вийшло,
вельми можливо, що не впізнаєте свого міста. Насправді найцікавіше — це те, що
поза плівкою, сам процес створення фільму, про який говоримо. Під час роботи,
перебуваючи в Києві, я намагалася зібрати докупи щонайбільше доступного мені
візуального й аудіоматеріалу, думок, слів, певних нотаток того, що знадобиться
для роботи в студії вже в мене вдома. Значно більше я відтворюю побачене й
почуте, є своєрідним композитором того, що втілиться як мистецький твір.
Використовую всі доступні мені засоби: фотографую, пишу на відео, нотую
найдрібніші моменти, сегменти оточення, комбіную їх разом. Таким способом
перетворюю місто, з яким працюю, відповідно до власних емоцій. У цьому й полягає
свобода творця — у можливості вільно висловитися. 

12 вересня о 13:00 Президент України Петро Порошенко відвідає тренування
представників національної збірної команди України для участі у змаганнях «Ігри
нескорених» (стадіон «Спартак», вул. Кирилівська, 105, м. Київ). 

Акредитовані представники ЗМІ запрошуються з 12:20. Вхід за редакційним
посвідченням та паспортом. 

Сьогодні динаміка інвестицій дає привід для оптимізму. Хоча загальний їх обсяг
поки що менший, ніж у «докризовому»2013-му на 10,6% (тут і далі порівнюємо
статистику перших кварталів відповідних років), він досить жваво зростає.
Важливо, що, попри істерію навколо негативного впливу блокади ОРДіЛО на
економіку України, капітальні інвестиції зберігають динаміку. Так, у I кварталі
2017-го їх обсяг в економіку збільшився на 21,4%, а в промисловість — на 29,1%.
Відтак цілком можливо, що за збереження такої тенденції темпи поквартального
приросту ВВП до кінця року набиратимуть обертів. А це, безумовно, хороші новини
та привід для оптимізму. 

Флагманом інвестиційного зростання очікувано є сільське господарство. За час
кризи обсяг вкладень у цей сектор збільшився у 2,5 раза й у I кварталі 2017-го
становив 10,8 млрд грн (див. «Нові лідери»). Можна сказати, що агровиробництво
не помітило кризи взагалі. Прикметно, що ще 2010-го сільське господарство
освоювало менший обсяг інвестицій за цілий рік, ніж тепер лише за квартал. На
сьогодні капітальні інвестиції в нього становлять 16,7% їх загального обсягу в
країні (одну шосту!), хоча 2013-го їхня частка не перевищувала 4,8% (менш як
одна двадцята). Галузь динамічно розвивається, а інвестиції в неї протягом
останніх двох років щокварталу зростають щонайменше в 1,5 раза у річному вимірі.
Темп шалений, але навіть його можна збільшити, якщо розумно запровадити ринок
землі. Однак це потребує зваженої державної політики, продуманих кроків. А поки
їх немає, галузь розвивається сама по собі, завдяки власному потенціалу, без
особливого сприяння держави. 

Найстрімкіше протягом 2014–2017 років інвестиції зростали в сегменті наземного й
трубопровідного транспорту — у понад 3,5 раза, завдяки чому частка в усіх
капіталовкладеннях піднялася з 1,1% до 5,7%. Нарешті Україна почала вкладати в
транспортну інфраструктуру. І результат помітний не тільки за статистикою
вкладень: багато доріг, якими ще три роки тому неможливо було проїхати без
утрат, зараз у цілком нормальному стані. Хоча обсяг інвестицій тут менший, ніж у
сільському господарстві (3,7 млрд грн за квартал), це також дуже перспективна
галузь. Україна має високий транзитний потенціал, навіть попри війну на Донбасі.
Тому інвестиційний цикл у транспортну інфраструктуру тільки починається й
триватиме ще багато років, маючи такий собі оздоровчий вплив на економіку та
розхитану психіку українських водіїв. Якщо говорити про промисловість, то
найбільша динаміка інвестицій спостерігалася в деревообробці та суміжних
сегментах: триразове зростання протягом 2014–2017 років. Важко сказати, що саме
визначило такий бурхливий розвиток галузі. Можливо, заборона на експорт
лісу-кругляку. А може, суттєве знецінення гривні, яке з огляду на значну частку
українських матеріалів та комплектуючих у собівартості кінцевої продукції галузі
підвищило її цінову конкурентоспроможність. Хоч би якою була причина, зростання
інвестицій у цей сегмент рано чи пізно дасть результат — збільшення кількості
робочих місць та доданої вартості. 

Звісно, є досить чутливі до кризи галузі. Мине час — і в них почнуть
інвестувати, обсяг виробництва відновиться. Однак усі ці галузі, з дозволу
сказати, вторинні: вони не визначають структури економіки, а за сприятливої
кон’юнктури завжди зростають разом з усіма як за обсягом інвестицій, так і за
масштабами виробництва. Коли в згаданих секторах справи йдуть добре, можна
вважати, що економіка цілковито відновилася після кризи. Але до того моменту нам
треба ще трохи почекати. 

Європейські країни бояться не просто підтримки Ердогана своїми турецькими
громадами, а імпорту патологій Туреччини. Після невдалого перевороту в липні
2016-го в країні почався бойкот турецько-німецьких підприємств, які підозрюють у
симпатіях до ґюленістів, а також переслідування їхніх власників. Турки в
Німеччині стишують голос, коли їх запитують про політику, а політологи
розповідають, що їм складно знайти тих, хто погодився б говорити. «Людям дедалі
важче дивитися одне одному в очі», — каже курдський активіст із Кельна Джахіт
Базар. 

Німецькі політики звинувачують у поглибленні такого розколу організації на
кшталт DITIB (Турецько-ісламська спілка релігійних установ) — німецьке
відгалуження турецького управління у справах релігії Діянет, засноване
світськими урядами Туреччини в 1980-х для протидії більш консервативним
організаціям. Спостерігачі звинувачують DITIB у тому, що вона копіює Діянет у
питанні політизації релігії. Діянет відкликала з Німеччини деяких імамів після
звинувачень їх у шпигунстві за власними прихожанами. Німецькі міністри
запропонували, щоб кельнська DITIB розірвала зв’язки з турецькою державою.
Представниця DITIB Айше Айдін твердить, що несправедливо за діями жменьки осіб
судити про всіх 800 імамів цієї організації. Проблеми вже були в інших країнах:
у Бельгії влада фламандської частини відкликала офіційний дозвіл однієї з
найбільших тамтешніх мечетей через підозри в шпигунстві. 

DITIB уже не вперше викликає неоднозначну реакцію. У Кельні вона збудувала
імпозантну, найбільшу в Німеччині мечеть. Це налякало місцевих мешканців, яким
не подобається аж таке видиме вторгнення ісламу в це традиційно католицьке
місто. Нещодавно для вірян відкрилася молитовна зала мечеті, величезні вікна
якої спроектовані так, щоб заливати її світлом, таким чином «сприяючи
прозорості»; на нижньому поверсі міститься міні-маркет, який, за словами Айдін,
має «зняти страхи й бар’єри для контактів» серед немусульман — їх запросять
відвідувати заклади (халяльного) харчування, які відкриються цього року. Мечеть
випромінює нову впевненість німецького ісламу, хоча покликана задовольняти
потреби не настільки впевненого покоління. «Я не можу уявити Німеччину своєю
батьківщиною», — каже вже немолодий механік Реджеп, якого батьки ще в дитинстві
привезли з Анатолії до Кельна. У цей час замотані хустками дівчатка радісно
роблять селфі перед височезними мінаретами мечеті.