src
stringlengths 3
32.3k
| tgt
stringlengths 3
177k
|
|---|---|
Щоправда, зараз нараховується деяка кількість людей — вроджених есперантистів, для яких есперанто є рідною мовою: це ті, чиї батьки розмовляють між собою мовою есперанто, через незнання мови один одного чи як вияв шанування мови. | Щоправда, зараз нараховується деяка кількість людей — вроджених есперантистів, для яких есперанто є рідною мовою: це ті, чиї батьки розмовляють між собою мовою есперанто, через незнання мови одне одного чи як вияв поваги до мови. |
На початку 20 ст. Л. Дєнисюк створив інформаційне бюро з пропаганди та навчання есперанто. | На початку 20 ст. Л. Денисюк створив інформаційне бюро з пропаганди та навчання есперанто. |
Есперанто присутній у веб-оглядачах як мова, котру можна обрати для перегляду сайтів за замовчуванням. | Есперанто присутня у веб-оглядачах як мова, котру можна обрати для перегляду сайтів за замовчуванням. |
Найповніший перелік сайтів мовою есперанто, що укладається в ручну, представлений в dmoz | Найповніший перелік сайтів мовою есперанто, що укладається вручну, представлений в dmoz |
Згодом це формулювання скоротилося до «мова Есперанто», а врешті-решт залишилося одне лише слово «Esperanto», яке есперантською пишуть з великої літери, аби його можна було відрізнити від слова «людина, яка сподівається» | Згодом це формулювання скоротилося до «мова Есперанто», а врешті-решт залишилося одне лише слово «Esperanto», яке есперантською пишуть з великої літери, аби його можна було відрізнити від слова «людина, яка сподівається». |
Есперанто присутня у веб-оглядачах як мова, котру можна обрати для перегляду сайтів за замовчуванням. | Есперанто присутня у веб-оглядачах як мова, котру можна обрати для перегляду сайтів за умовчанням. |
Есперантисти декларують свою мету - створення прямих та однакових можливостей для кожної людини у міжнародних стосунках. | Есперантисти декларують свою мету — створення прямих та однакових можливостей для кожної людини у міжнародних стосунках. |
Есперáнто ("esperanto" — «той, що сподівається») — штучна мова, створена польським лікарем і поліглотом Людовиком Лазарем Заменгофом у 1887 році на основі найпоширеніших європейських мов, інтернаціональної лексики. | Есперáнто ("esperanto" — «той, що сподівається») — штучна мова, створена польським лікарем і поліглотом Людвіком Лазарем Заменгофом у 1887 році на основі найпоширеніших європейських мов, інтернаціональної лексики. |
Есперанто це одна з найпопулярніших штучних мов у світі. | Есперанто - це одна з найпопулярніших штучних мов у світі. |
Есперантисти декларують свою мету — створення прямих та однакових можливостей для кожної людини у міжнародних стосунках. | Есперантисти декларують свою мету — створення прямих та однакових можливостей для кожної людини у міжнародних відносинах. |
Оскільки на той час у Європі популярною була інша штучна мова, волапюк, прихильники есперанто часто казали «мова доктора Есперанто». | Оскільки на той час у Європі популярною була інша штучна мова - волапюк, прихильники есперанто часто казали «мова доктора Есперанто». |
З руки численних есперанто-поетів та есперанто-письменників зростає обсяг оригінальної і перекладеної літератури, національних і міжнародних періодичних есперантомовних видань, есперанто-локалізацій програмного забезпечення, есперантомовних сайтів чи їх локалізацій, есперанто-фільми, а контактні адреси есперантистів (Pasporta Servo) знаходяться майже в кожному містечку 121 країни світу. | З руки численних есперанто-поетів та есперанто-письменників зростає обсяг оригінальної і перекладеної літератури, національних і міжнародних періодичних есперантомовних видань, есперанто-локалізацій програмного забезпечення, есперантомовних сайтів чи їх локалізацій, есперанто-фільмів, а контактні адреси есперантистів (Pasporta Servo) знаходяться майже в кожному містечку 121 країни світу. |
Більшість країн світу має власні національні есперанто-організації. | Більшість країн світу мають власні національні есперанто-організації. |
Люди, що спілкуються мовою есперанто називаються есперантистами. | Люди, які спілкуються мовою есперанто, називаються есперантистами. |
З перших років заснування мови есперантисти мають свій гімн La Espero ("Надія"), що за традицією вживається на щорічному Всесвітньому конгресі есперантистів, та прапор. | З перших років заснування мови есперантисти мають свій гімн La Espero ("Надія"), що за традицією виконується на щорічному Всесвітньому конгресі есперантистів, та прапор. |
маючи на руках підручник та тексти, вже через дві години занять письменник "був у стані якщо не писати то вільно читати цією мовою". | маючи на руках підручник та тексти, вже через дві години занять письменник "був у стані якщо не писати, то вільно читати цією мовою". |
Складається з 28 букв, що відповідають 28 звукам (фонетичне письмо), серед яких: 5 голосних, два напівголосні і 21 приголосний звук. | Складається з 28 букв, що відповідають 28 звукам (фонетичне письмо), серед яких: 5 голосних, два напівголосних і 21 приголосний звук. |
Л.Заменгоф, розробляючи граматику своєї мови, зробив детальний аналіз майже 20 мов, головним чином європейських. | Л. Заменгоф, розробляючи граматику своєї мови, зробив детальний аналіз майже 20 мов, головним чином європейських. |
У липні 1996 року група незалежних експертів проаналізувала сучасний стан есперанто й у Празі на Всесвітньому конгресі есперантистів за підтримки ЮНЕСКО закликала до розгляду есперанто в дебатах щодо мовних прав та мовної політики. | У липні 1996 року група незалежних експертів проаналізувала сучасний стан есперанто й у Празі на Всесвітньому конгресі есперантистів, за підтримки ЮНЕСКО, закликала до розгляду есперанто в дебатах щодо мовних прав та мовної політики. |
Станом на 2006 рік есперанто викладають у 63 ВИШах 23 країн, зокрема в Угорщині екзамени з есперанто є обов'язковими. | Станом на 2006 рік, есперанто викладають у 63 ВИШах 23 країн, зокрема в Угорщині екзамени з есперанто є обов'язковими. |
У жовтні 2006 року до цього списку приєдналась Росія, есперанто викладають на філологічному факультеті Санкт-Петербурзького державного університету.. | У жовтні 2006 року до цього списку приєдналась Росія, есперанто викладають на філологічному факультеті Санкт-Петербурзького державного університету. |
Есперанто - це одна з найпопулярніших штучних мов у світі. | Есперанто — це одна з найпопулярніших штучних мов у світі. |
Оскільки на той час у Європі популярною була інша штучна мова - волапюк, прихильники есперанто часто казали «мова доктора Есперанто». | Оскільки на той час у Європі популярною була інша штучна мова — волапюк, прихильники есперанто часто казали «мова доктора Есперанто». |
Оскільки з набором цих літер часто виникають труднощі, існує спосіб їх заміни — комбінації з X x: "Cx cx, Gx gx, Hx hx, Jx jx, Sx sx, Ux ux". | Оскільки з набором цих літер часто виникають труднощі, існує спосіб їхньої заміни — комбінації з X x: "Cx cx, Gx gx, Hx hx, Jx jx, Sx sx, Ux ux". |
Крім того існує програма EK (Esperanta Klavaro), завдяки якій можна набирати ці літери англійською клавіатурою, встановивши один із трьох різновидів комбінації. | Крім того, існує програма EK (Esperanta Klavaro), завдяки якій можна набирати ці літери англійською клавіатурою, встановивши один із трьох різновидів комбінації. |
Есперанто присутня у веб-оглядачах як мова, котру можна обрати для перегляду сайтів за умовчанням. | Есперанто присутня у вебоглядачах як мова, котру можна обрати для перегляду сайтів за умовчанням. |
1920-ті | 1930-ті | 1940-ті | 1950-ті | 1960-ті | 1920-ті | 1930-ті | 1940-ві | 1950-ті | 1960-ті |
"Див. також :Категорія:Померли 1944" | "Дивись також :Категорія:Померли 1944" |
"див. також :Категорія:Народились 1944" | "Дивись також :Категорія:Народились 1944" |
28 Січня - народився В. К. Високович (1854-1912), патологоанатом, бактеріолог й епідеміолог | 28 січня - народився В. К. Високович (1854-1912), патологоанатом, бактеріолог й епідеміолог |
3 Лютого - народження С. С. Корсакова (1854-1900), психіатр | 3 лютого - народився С. С. Корсаков (1854-1900), психіатр |
4 Лютого - народження І. М. Мидловського (1854-1916), актор, театральний діяч і письменник | 4 лютого - народився І. М. Мидловський (1854-1916), актор, театральний діяч і письменник |
17 жовтня - початок бомбардування Севастополя англо-французькими військами під час Кримської війни | 17 жовтня — початок бомбардування Севастополя англо-французькими військами під час Кримської війни |
1900-ті | 1910-ті | 1920-ті | 1930-ті | 1940-ті | 1900-ті | 1910-ті | 1920-ті | 1930-ті | 1940-ві |
"Дивись також:" :Категорія:Померли 1999 | "Див. також:" :Категорія:Померли 1999 |
(1854-1912) народився 28 Січня, український патологоанатом, бактеріолог й епідеміолог. | (1854-1912) народився 28 січня, український патологоанатом, бактеріолог й епідеміолог. |
Високович Володимир Костянтинович — (28 січня 1854, Гайсин, Україна — †26 травня 1912) — видатний паталогоанатом, бактеріолог та епідеміолог. | Високович Володимир Костянтинович — (*28 січня 1854, Гайсин, Україна — †26 травня 1912) — паталогоанатом, бактеріолог та епідеміолог. |
Володи́мир Костянти́нович Високо́вич — (*28 січня 1854, Гайсин, Україна — †26 травня 1912) — паталогоанатом, бактеріолог та епідеміолог. | Володи́мир Костянти́нович Високо́вич — (*14 березня 1854, Гайсин, Україна — †26 травня 1912) — паталогоанатом, бактеріолог та епідеміолог. |
В зв'язку з російсько-турецькою війною 1877-1878 відряджений як військовий лікар на Кавказ | В зв'язку з російсько-турецькою війною 1877—1878 відряджений як військовий лікар на Кавказ |
Дисертація відкривала авторові шлях на кафедру патологічної анатомії університету і створила йому європейське ім’я. | Дисертація відкривала авторові шлях на кафедру патологічної анатомії університету і створила йому європейське ім'я. |
У Києві 1908 року В. К. Високович створив Кафедру патологічної анатомії Жіночого медичного інституту і очолював її до 1911 року. | У Києві 1908 року В. К. Високович створив кафедру патологічної анатомії Жіночого медичного інституту і очолював її до 1911 року. |
У 1871 році Високович завершив навчання у Першій харківській гімназії із золотою медаллю, і вступив до Харківського університету на медичний факультет, закінчив навчання у 1876 році. | У 1871 році Високович завершив навчання у із золотою медаллю, і вступив до Харківського університету на медичний факультет, закінчив навчання у 1876 році. |
(1929-1999) народження 29 Січня, український і Російський режисер. | (1929-1999) народження 29 Січня, український і російський режисер. |
(1929-1999)День народження 29 Січня, українського та російського режисера. | ([[День народження 29 Січня1929-1999), українського та російського режисера. |
[[День народження 29 Січня1929-1999), українського та російського режисера. | День народження 29 Січня1929-1999), українського та російського режисера. |
Іри́на Олекса́ндрівна Мо́лостова (*29 січня 1929, Москва — †1999) — українська і російська режисер, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1964). | Іри́на Олекса́ндрівна Мо́лостова (*29 січня 1929, Москва — †13 лютого1999) — українська і російська режисер, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1964). |
Іри́на Олекса́ндрівна Мо́лостова (*29 січня 1929, Москва — †13 лютого1998) — українська і російська режисер, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1964). | Іри́на Олекса́ндрівна Мо́лостова (*29 січня 1929, Москва — †13 лютого1998 там же) — українська і російська режисер, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1964). |
Померла 13 лютого 1998 р. там же. | Померла 13 лютого 1999 р. там же. |
У 1952-1958 та 1978-1980 роках - режисер Київського російського драматичний театр ім. | У 1952–1958 та 1978–1980 роках — режисер Київського російського драматичний театр ім. |
Лесі Українки, у 1958-1978 та у 1980-1999 роках - режисер Національної опери України. | Лесі Українки, у 1958–1978 та у 1980–1999 роках — режисер Національної опери України. |
А. Луначарського (1952, стажувалася у Бориса Покровського у Великому театрі) в Москві. | А. Луначарського (1952, стажувалася у Бориса Покровського у Большом театрі) в Москві. |
Іри́на Олекса́ндрівна Мо́лостова (29 січня 1929, Москва, Російська СФРР, СРСР — 13 лютого 1999, Москва, Росія) — український і російський режисер. | Іри́на Олекса́ндрівна Мо́лостова (29 січня 1929, Москва, Російська СФРР, СРСР — 13 лютого 1999, Москва, Росія) — українська і російська режисерка. |
Заслужений діяч мистецтв УРСР (1964). | Заслужена діячка мистецтв УРСР (1964). |
У 1952—1958 та 1978—1980 роках — режисер Київського російського драматичний театр ім. | У 1952—1958 та 1978—1980 роках — режисерка Київського російського драматичний театр ім. |
Лесі Українки, у 1958—1978 та у 1980—1999 роках — режисер Національної опери України. | Лесі Українки, у 1958—1978 та у 1980—1999 роках — режисерка Національної опери України. |
З 1976 р. — професор. | З 1976 р. — професорка. |
Пуччіні (1995) -у Київському театрі опери та балету, «Псковитянка» М.Римського-Корсакова (1993 — Маріїнський театр, Санкт-Петербург), «Орлеанська діва» П.Чайковського (1994 — театр опери, Генуя, Італія). | Пуччіні (1995) у Київському театрі опери та балету, «Псковитянка» М. Римського-Корсакова (1993 — Маріїнський театр, Санкт-Петербург), «Орлеанська діва» П. Чайковського (1994 — театр опери, Генуя, Італія). |
Фільмографія: Співавтор сценарію і режисер фільму «Наймичка» (1964), автор сценарію і режисер стрічки «Театр і поклонники» (1967). | Фільмографія: Співавторка сценарію і режисерка фільму «Наймичка» (1964), авторка сценарію і режисерка стрічки «Театр і поклонники» (1967). |
30 Січня - народження В. Б. Антоновича (1834-1908), історик й етнограф | 30 Січня -День народження В. Б. Антоновича (1834-1908), історика й етнограф |
30 Січня -День народження В. Б. Антоновича (1834-1908),українського історика й етнограф | 30 Січня -День народження В. Б. Антоновича (1834-1908),українського історика й етнографа |
12 квітня - галицький студент Мирослав Січинський на знак протесту проти шовінізму польських урядовців вбив намісника Галичини графа А. Потоцького | 12 квітня - галицький студент Мирослав Січинський на знак протесту проти шовінізму польських урядовців вбив намісника Галичини графа Анджея Потоцького |
12 квітня - галицький студент Мирослав Січинський на знак протесту проти шовінізму польських урядовців вбив намісника Галичини графа Анджея Потоцького | 12 квітня — Галицький студент Мирослав Січинський на знак протесту проти шовінізму польських урядовців вбив намісника Галичини графа Анджея Потоцького |
12 квітня — Галицький студент Мирослав Січинський на знак протесту проти шовінізму польських урядовців вбив намісника Галичини графа Анджея Потоцького | 12 квітня — Галицький студент Мирослав Січинський на знак протесту проти шовінізму польських урядовців вбив намісника Галичини графа Анджея Потоцького. |
1834-1908 30 Січня, історик й етнограф | 1834-1908 народження 30 Січня, історик й етнограф |
1834-1908 народження 30 Січня, український історик й етнограф | 1834-1908 народження 30 січня, український історик й етнограф |
Антонович Володимир Боніфатійович (30 січня 1834 - березня] 1908) | Антонович Володимир Боніфатійович (30 січня 1834 - 21 березня 1908) |
співорганізатор Київської Громади | співорганізатор Київської Громади. |
Антонович Володимир Боніфатійович (30 січня 1834 - 21 березня 1908) - український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901 | Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (30 січня 1834, Махнівка — 21 березня 1908) - український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901 |
Н. у м.Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії. | Н. у м. Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії. |
А. належить велика роль в реалізації плану переїзду М.Грушевського до Львова і створення там наукового осередку. | А. належить велика роль в реалізації плану переїзду М. Грушевського до Львова і створення там наукового осередку. |
Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (30 січня 1834, Махнівка — 21 березня 1908) - український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901 | Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (30 січня 1834, Махнівка — 21 березня 1908) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901 |
У 1861 р. приєднався до так званих "хлопоманів". | У 1861 р. приєднався до так званих «хлопоманів». |
В 1863—1880 рр. – головний редактор Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві, з 1878 р. — професор російської історії Київського університету, голова Історичного Товариства Нестора-літописця (з 1881 р.), організатор археологічних з'їздів на Україні. | В 1863—1880 рр. — головний редактор Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві, з 1878 р. — професор російської історії Київського університету, голова Історичного Товариства Нестора-літописця (з 1881 р.), організатор археологічних з'їздів на Україні. |
Зібрав, зредагував і видав 8 тт. "Архива Юго-Западной России", що стосуються історії Правобережної України 16—18 ст. Вступні статті А. до цих томів присвячені | Зібрав, зредагував і видав 8 тт. «Архива Юго-Западной России», що стосуються історії Правобережної України 16—18 ст. Вступні статті А. до цих томів присвячені |
А. належать історичні примітки до видання М.Драгоманова "Исторические песни малорусского народа" (1874-1875). | А. належать історичні примітки до видання М.Драгоманова «Исторические песни малорусского народа» (1874—1875). |
Лише в своїх науково-популярних лекціях ("Бесіди про часи козацькі на Україні" (1897) | Лише в своїх науково-популярних лекціях («Бесіди про часи козацькі на Україні» (1897) |
"Виклади про часи козацькі на Україні" (1912) А. дав загальний огляд української історії від часів сформування козаччини. | «Виклади про часи козацькі на Україні» (1912) А. дав загальний огляд української історії від часів сформування козаччини. |
"хлопоманів", він надрукував у відповідь польському публіцистові Зенону Фішеві (псевдонім Падалиця) відому статтю "Моя исповедь" (1862), де подав обґрунтування ідеології "хлопоманів". | «хлопоманів», він надрукував у відповідь польському публіцистові Зенону Фішеві (псевдонім Падалиця) відому статтю «Моя исповедь» (1862), де подав обґрунтування ідеології «хлопоманів». |
Майже півстоліття А. стояв на чолі українського громадсько-політичного життя, був головою київської Старої Громади, і за його ініціативою 1890 р. в Галичині дійшло до "угоди" між поляками й українцями у Львівському соймі. | Майже півстоліття А. стояв на чолі українського громадсько-політичного життя, був головою київської Старої Громади, і за його ініціативою 1890 р. в Галичині дійшло до «угоди» між поляками й українцями у Львівському соймі. |
В 1863—1880 рр. — головний редактор Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві, з 1878 р. — професор російської історії Київського університету, голова Історичного Товариства Нестора-літописця (з 1881 р.), організатор археологічних з'їздів на Україні. | В 1863—1880 рр. — головний редактор Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві, з 1878 р. — професор російської історії Київського університету, голова Історичного Товариства Нестора-літописця (з 1881 р.), організатор археологічних з'їздів в Україні. |
Лише в своїх науково-популярних лекціях («Бесіди про часи козацькі на Україні» (1897) | Лише в своїх науково-популярних лекціях («Бесіди про часи козацькі в Україні» (1897) |
«Виклади про часи козацькі на Україні» (1912) А. дав загальний огляд української історії від часів сформування козаччини. | «Виклади про часи козацькі в Україні» (1912) А. дав загальний огляд української історії від часів сформування козаччини. |
Н. у м. Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії. | Народився у містечку Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії. |
У 1861 р. приєднався до так званих «хлопоманів». | У 1861 році приєднався до так званих «хлопоманів». |
А. належать історичні примітки до видання М.Драгоманова «Исторические песни малорусского народа» (1874—1875). | Антоновичу належать історичні примітки до видання М.Драгоманова «Исторические песни малорусского народа» (1874—1875). |
У своїх працях А. уникав синтези, документально досліджуючи окремі історичні явища. | У своїх працях Антонович уникав синтези, документально досліджуючи окремі історичні явища. |
«Виклади про часи козацькі в Україні» (1912) А. дав загальний огляд української історії від часів сформування козаччини. | «Виклади про часи козацькі в Україні» (1912) Антонович дав загальний огляд української історії від часів сформування козаччини. |
А. був видатним українським громадським діячем. | Антонович був видатним українським громадським діячем. |
Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (30 січня 1834, Махнівка — 21 березня 1908) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901 | Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (30 січня 1834, Махнівка — 21 березня 1908, Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901 |
Зібрав, зредагував і видав 8 томів «Архива Юго-Западной России», що стосуються історії Правобережної України 16—18 століть. | Зібрав, зредагував і видав 9 томів «Архива Юго-Западной России», що стосуються історії Правобережної України 16—18 століть. |
Народився у містечку Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії (тепер Козятинський район, Вінницької області). | Народився у містечку Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії (з 1935 с. Комсомольське Козятинський район, Вінницької області). |
З 1878 р. — професор російської історії Київського університету, голова Історичного Товариства Нестора-літописця (з 1881 р.), організатор археологічних з'їзді в Україні. | З 1878 р. — професор російської історії Київського університету, голова Історичного Товариства Нестора-літописця (з 1881 р.), організатор археологічних з'їздів в Україні. |
У квітні 1967 року на могильній плиті В. Антоновича зроблено напис «Антонович Володимир. | У квітні 1967 року на могильній плиті В. Антоновича зроблено напис “Антонович Володимир. |
Український історик». | Український історик”. |
Навчався у першій (Рішельєвській) і другій гімназіях м.Одеси (1845-1850). | Навчався у першій (Рішельєвській) і другій гімназіях м. Одеси (1845—1850). |
Після закінчення останнього у 1861 працював учителем латинської мови в першій Київській гімназії, у 1862-1865 викладав історію в Київському кадетському корпусі. | Після закінчення останнього у 1861 працював учителем латинської мови в першій Київській гімназії, у 1862—1865 викладав історію в Київському кадетському корпусі. |
Одночасно з 1863 - секретар, а у 1864-1880 - гол. | Одночасно з 1863 — секретар, а у 1864—1880 — гол. |
ред. "Тимчасової комісії для розгляду давніх актів" при канцелярії київського, волинського й подільського генерал-губернатора. | ред. «Тимчасової комісії для розгляду давніх актів» при канцелярії київського, волинського й подільського генерал-губернатора. |
Помер Антонович 8 (21 березня) 1908 р., похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка №7). | Помер Антонович 8 (21 березня) 1908 р., похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7). |
Народився у містечку Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії (з 1935 с. Комсомольське Козятинський район, Вінницької області). | Народився у містечку Махнівці Махнівського повіту Київської губернії (з 1935 с. Комсомольське Козятинський район, Вінницької області). |