Datasets:

---

serhii-korobchenko

/

Shevchenko_rhymed_RU_UKR

like 0

Иоанн Подкова Назови Штернбергу Раскрытие могил Рождественская ночь

Іван Підкова На незабудь Штернбергові Розрита могила Дівичії ночі

Назови Штернбергу Раскрытие могил Рождественская ночь Три души

На незабудь Штернбергові Розрита могила Дівичії ночі Три душі

Назови Штернбергу Раскрытие могил Рождественская ночь Три души

На незабудь Штернбергові Розрита могила Дівичії ночі Три душі

Назови Штернбергу Раскрытие могил Рождественская ночь Три души

На незабудь Штернбергові Розрита могила Дівичії ночі Три душі

Раскрытие могил Рождественская ночь Три души Три ворона

Розрита могила Дівичії ночі Три душі Три ворони

Рождественская ночь Три души Три ворона Три лирника

Дівичії ночі Три душі Три ворони Три лірники

И снова мне не привезла Марку Волку Поражает Эдуарду Сови Поражает сербский

І знов мені не привезла Марку Вовчку Подражаніє Едуарду Сові Подражаніє сербському

Марку Волку Поражает Эдуарду Сови Поражает сербский Плач Ярославны

Марку Вовчку Подражаніє Едуарду Сові Подражаніє сербському Плач Ярославни

Сители в гаю перекликались, И ясен раз в раз скрипачи. В такую эпоху под горой, Рядом с той гай,

Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів. В таку добу під горою, Біля того гаю,

И ясен раз в раз скрипачи. В такую эпоху под горой, Рядом с той гай, Что темнеет над водой,

Та ясен раз у раз скрипів. В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою,

И ясен раз в раз скрипачи. В такую эпоху под горой, Рядом с той гай, Что темнеет над водой,

Та ясен раз у раз скрипів. В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою,

И ясен раз в раз скрипачи. В такую эпоху под горой, Рядом с той гай, Что темнеет над водой,

Та ясен раз у раз скрипів. В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою,

В такую эпоху под горой, Рядом с той гай, Что темнеет над водой, Что-то белое блуждает.

В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає.

В такую эпоху под горой, Рядом с той гай, Что темнеет над водой, Что-то белое блуждает.

В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає.

В такую эпоху под горой, Рядом с той гай, Что темнеет над водой, Что-то белое блуждает.

В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає.

Рядом с той гай, Что темнеет над водой, Что-то белое блуждает. То девушка ходит,

Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає. То дівчина ходить,

Моя мать родила, У нас козак в тростнике, в осеце, Нашли вчера в деброве. Миры дольше в чистом поле,

Мене мати породила, У нас козак в очереті, в осоці, Знайшли вчора у діброві. Світи довше в чистім полі,

У нас козак в тростнике, в осеце, Нашли вчера в деброве. Миры дольше в чистом поле, Чтобы нагуляться довольно.

У нас козак в очереті, в осоці, Знайшли вчора у діброві. Світи довше в чистім полі, Щоб нагулятись доволі.

У нас козак в тростнике, в осеце, Нашли вчера в деброве. Миры дольше в чистом поле, Чтобы нагуляться довольно.

У нас козак в очереті, в осоці, Знайшли вчора у діброві. Світи довше в чистім полі, Щоб нагулятись доволі.

Нашли вчера в деброве. Миры дольше в чистом поле, Чтобы нагуляться довольно. Пока ведьмы еще летают,

Знайшли вчора у діброві. Світи довше в чистім полі, Щоб нагулятись доволі. Поки відьми ще літають,

Да и лезет вниз. Кругом дуба русалоньки Да и заросли. Шелеснули в воду.

Та й лізе додолу. Кругом дуба русалоньки Та й залоскотали. Шелеснули в воду.

Точе вода в синее море, Ища казак свою судьбу, А судьбы нет. Играет синее море,

Тече вода в синє море, Шука козак свою долю, А долі немає. Грає синє море,

Играет синее море. А журавлей летят себе Ты со морем говоришь, Спроси синее море.

Грає синє море. А журавлі летять собі Ти з морем говориш, Спитай синє море.

Утолю свою няню, Я ищу в черных волнах, На дно моря кану. На сердце зомлия.

Втоплю свою недоленьку, Пошукаю в чорних хвилях, На дно моря кану. На серці зомлію.

Я ищу в черных волнах, На дно моря кану. На сердце зомлия. Когда мила на той стороне,

Пошукаю в чорних хвилях, На дно моря кану. На серці зомлію. Коли ж милий на тім боці,

На дно моря кану. На сердце зомлия. Когда мила на той стороне, Где он ходит, что он делает,

На дно моря кану. На серці зомлію. Коли ж милий на тім боці, Де він ходить, що він робить,

Ты с ним разговариваешь. Я тоже погибаю. Тогде неси мою душу. Красная калина

Ти з ним розмовляєш. То й я погибаю. Тогді неси мою душу Червоною калиною

Я тоже погибаю. Тогде неси мою душу. Красная калина Поставь на могиле.

То й я погибаю. Тогді неси мою душу Червоною калиною Постав на могилі.

Тогде неси мою душу. Красная калина Поставь на могиле. В чужих полях будет легче

Тогді неси мою душу Червоною калиною Постав на могилі. Буде легше в чужім полі

Я буду над ним возвести, Как бы не ад, мерцающее солнце, Не топтали люди. Я посовещу вечером,

Цвісти над ним буду, Щоб не пекло чуже сонце, Не топтали люде. Я ввечері посумую,

Не смей надо мной, Как когда-нибудь вспомнишь. На чужой стороне Найду лучшую или сгибу,

Та не смійся надо мною, Як коли згадаєш. На чужій сторонці Найду кращу або згину,

На чужой стороне Найду лучшую или сгибу, Пошел казак скорбея, В поисках судьбы в чужой земле

На чужій сторонці Найду кращу або згину, Пішов козак сумуючи, Шукав долі в чужім полі

Да там и погиб. Зачем мне черные брови, Зачем карие глаза, Зачем лета молодежи,

Та там і загинув. Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії,

Зачем мне черные брови, Зачем карие глаза, Зачем лета молодежи, Лета мои молодые

Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Літа мої молодії

Зачем карие глаза, Зачем лета молодежи, Лета мои молодые Ветер дует.

Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Літа мої молодії Од вітру линяють.

И зачем спрашивать? Пусть плачет сирота, Пока не уснули, Чтобы ветер услышал,

Та й нащо питати? Нехай плаче сиротина, Поки не заснули, Щоб вітри почули,

Пусть плачет сирота, Пока не уснули, Чтобы ветер услышал, Чтобы понесли буйные бусы

Нехай плаче сиротина, Поки не заснули, Щоб вітри почули, Щоб понесли буйнесенькі

Пока не уснули, Чтобы ветер услышал, Чтобы понесли буйные бусы За синее море

Поки не заснули, Щоб вітри почули, Щоб понесли буйнесенькі За синєє море

Чтобы понесли буйные бусы За синее море Чёрному коварному НА ВЕЧНОЙ ПАМЯТЬ КОТЛЯРЕВСКОМУ

Щоб понесли буйнесенькі За синєє море Чорнявому зрадливому НА ВІЧНУ ПАМ'ЯТЬ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ

За синее море Чёрному коварному НА ВЕЧНОЙ ПАМЯТЬ КОТЛЯРЕВСКОМУ С поля на долину,

За синєє море Чорнявому зрадливому НА ВІЧНУ ПАМ'ЯТЬ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ З поля на долину,

Чёрному коварному НА ВЕЧНОЙ ПАМЯТЬ КОТЛЯРЕВСКОМУ С поля на долину, Над водой гна ива

Чорнявому зрадливому НА ВІЧНУ ПАМ'ЯТЬ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ З поля на долину, Над водою гне вербою

Чёрному коварному НА ВЕЧНОЙ ПАМЯТЬ КОТЛЯРЕВСКОМУ С поля на долину, Над водой гна ива

Чорнявому зрадливому НА ВІЧНУ ПАМ'ЯТЬ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ З поля на долину, Над водою гне вербою

Чёрному коварному НА ВЕЧНОЙ ПАМЯТЬ КОТЛЯРЕВСКОМУ С поля на долину, Над водой гна ива

Чорнявому зрадливому НА ВІЧНУ ПАМ'ЯТЬ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ З поля на долину, Над водою гне вербою

НА ВЕЧНОЙ ПАМЯТЬ КОТЛЯРЕВСКОМУ С поля на долину, Над водой гна ива На калине одиноко

НА ВІЧНУ ПАМ'ЯТЬ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ З поля на долину, Над водою гне вербою На калині одиноке

Сирота в мире, в чужой стране. Смотрю на море широким, глубоким, А волны на ту сторону идут и ревут. Сироту повсюду осмеивают.

Сирота у світі, в чужому краю. Дивлюся на море широке, глибоке, А хвилі на той бік ідуть та ревуть. Сироту усюди люде осміють.

Смотрю на море широким, глубоким, А волны на ту сторону идут и ревут. Сироту повсюду осмеивают. Пусть смеются, но там море играет,

Дивлюся на море широке, глибоке, А хвилі на той бік ідуть та ревуть. Сироту усюди люде осміють. Нехай би сміялись, та там море грає,

А волны на ту сторону идут и ревут. Сироту повсюду осмеивают. Пусть смеются, но там море играет, Там с ветром могила в степи говорит,

А хвилі на той бік ідуть та ревуть. Сироту усюди люде осміють. Нехай би сміялись, та там море грає, Там з вітром могила в степу розмовляє,

Без нее поют. Пойдет за водой, Придёт к колодцу, Станет себе под калину,

Без неї співають. Піде за водою, Прийде до криниці, Стане собі під калину,

Пойдет за водой, Придёт к колодцу, Станет себе под калину, Оплакивая грязь, он плачет.

Піде за водою, Прийде до криниці, Стане собі під калину, Аж калина плаче.

Клюют вещи слабобрии. Что делать? Если бы милый чернобровый, Так далеко чернобровый,

Кують речі недобрії. Що має робити? Якби милий чорнобривий, Так далеко чорнобривий,

Что делать? Если бы милый чернобровый, Так далеко чернобровый, Как ее враги смеются,

Що має робити? Якби милий чорнобривий, Так далеко чорнобривий, Як вороги сміються їй,

Если бы милый чернобровый, Так далеко чернобровый, Как ее враги смеются, Как Катрусь плачет.

Якби милий чорнобривий, Так далеко чорнобривий, Як вороги сміються їй, Як Катруся плаче.

Как Катрусь плачет. А где же найдётся такие глаза, Эти черные брови? На край света, в Московщине,

Як Катруся плаче. А де ж найде такі очі, Такі чорні брови? На край світа, в Московщині,

А где же найдётся такие глаза, Эти черные брови? На край света, в Московщине, По той стороне моря,

А де ж найде такі очі, Такі чорні брови? На край світа, в Московщині, По тім боці моря,

Старый отец и мать. Пошла в садок в вишневый, Взяла земли под вишней, В далекой земле,

Старий батько й мати. Пішла в садок у вишневий, Взяла землі під вишнею, В далекому краю,

Пошла в садок в вишневый, Взяла земли под вишней, В далекой земле, В чужую землю, чужие люди

Пішла в садок у вишневий, Взяла землі під вишнею, В далекому краю, В чужу землю, чужі люде

Взяла земли под вишней, В далекой земле, В чужую землю, чужие люди А свой крихоток

Взяла землі під вишнею, В далекому краю, В чужу землю, чужі люде А своєї ся крихотка

Где мне спрятаться? Сама под водой, А ты грех мой искупаешь В людях сиротой,

Де мені сховатись? Сама під водою, А ти гріх мій спокутуєш В людях сиротою,

Сама под водой, А ты грех мой искупаешь В людях сиротой, На голове платок,

Сама під водою, А ти гріх мій спокутуєш В людях сиротою, На голові хустиночка,

Скука и отчаяние Но будьте богаты, Затопляю недолю Упадок в плену

З нудьгою та з горем Та будьте багаті, Затоплю недолю Затопчу неволю

Но будьте богаты, Затопляю недолю Упадок в плену Тогда я веселый,

Та будьте багаті, Затоплю недолю Затопчу неволю Тоді я веселий,

Затопляю недолю Упадок в плену Тогда я веселый, Тогда я богат,

Затоплю недолю Затопчу неволю Тоді я веселий, Тоді я багатий,

Но тем временем я спрашиваю себя: Путь на Московщину. Только на сердце похлонет, Как его напомню.

Та тим часом розпитаю Шлях на Московщину. Аж на серці похолоне, Як його згадаю.

Путь на Московщину. Только на сердце похлонет, Как его напомню. Рассказывал бы о том бедствии,

Шлях на Московщину. Аж на серці похолоне, Як його згадаю. Розказав би про те лихо,

Дала слезам волю. Еще бы плакала Екатерина, И слез больше нет. Утром под росой.

Дала сльозам волю. Ще б плакала Катерина, Та сліз більш немає. Вранці під росою.

Что от тебя имела сына, Да не бросай сына. Бросила стремена Нес ему сына.

Що од тебе сина мала, Та не кидай сина. Кинула стремена Несе йому сина.

Да не бросай сына. Бросила стремена Нес ему сына. Где я с тобой делюсь?

Та не кидай сина. Кинула стремена Несе йому сина. Де дінусь з тобою?

А в берлине хозяйка С паном и семьёей. Дает деньги Ивасу, Я узнал эти карие глаза,

А в берлині господиня З паном і сем'єю. Дає гроші Івасеві, Пізнав тії карі очі,

С паном и семьёей. Дает деньги Ивасу, Я узнал эти карие глаза, Я знал отца своего сына,

З паном і сем'єю. Дає гроші Івасеві, Пізнав тії карі очі, Пізнав батько свого сина,

Дает деньги Ивасу, Я узнал эти карие глаза, Я знал отца своего сына, Да не хочет взять.

Дає гроші Івасеві, Пізнав тії карі очі, Пізнав батько свого сина, Та не хоче взяти.

Теи славы казацкого Вступает облако из-за Лимана, Как ребенок. Вырастая некрещеными

Тії слави козацької Встає хмара з-за Лиману, Як мала дитина. Виростають нехрещені

Дайте мне консультацию, Что будем делать? Пока заходит солнце, Лекло солнце за горой,

Дайте мені порадоньку, Що будем робити? Поки сонце зайде, Лягло сонце за горою,

Закрякали черные кружки, Спели козышки Песню той ночи, В ту ночь кровопролитной,

Закрякали чорні крюки, Заспівали козаченьки Пісню тії ночі, Тії ночі кривавої,

Спели козышки Песню той ночи, В ту ночь кровопролитной, Что стало славной

Заспівали козаченьки Пісню тії ночі, Тії ночі кривавої, Що славною стала

Песню той ночи, В ту ночь кровопролитной, Что стало славной Ляхов что заспала.

Пісню тії ночі, Тії ночі кривавої, Що славною стала Ляхів що приспала.

Кругом юноши и девушки Крагом ребята на присяжные, А я из журавли и до ветчины, А там найду свою жену,

Кругом хлопці та дівчата Кругом хлопці навприсядки, А я з журби та до шинку, А там найду свою жінку,

Крагом ребята на присяжные, А я из журавли и до ветчины, А там найду свою жену, Зачем стали на бумаге

Кругом хлопці навприсядки, А я з журби та до шинку, А там найду свою жінку, Нащо стали на папері

А я из журавли и до ветчины, А там найду свою жену, Зачем стали на бумаге Почему ветер не развеял вас

А я з журби та до шинку, А там найду свою жінку, Нащо стали на папері Чом вас вітер не розвіяв

За темной ночи, За вишневый сад зеленый, За степи и за могилы, Что на Украине,

За темнії ночі, За вишневий сад зелений, За степи та за могили, Що на Україні,

За вишневый сад зеленый, За степи и за могилы, Что на Украине, Не хотелось в снегу, в лесу,

За вишневий сад зелений, За степи та за могили, Що на Україні, Не хотілось в снігу, в лісі,

За степи и за могилы, Что на Украине, Не хотелось в снегу, в лесу, Козацкую общину

За степи та за могили, Що на Україні, Не хотілось в снігу, в лісі, Козацьку громаду

Что на Украине, Не хотелось в снегу, в лесу, Козацкую общину Собираются на совет.

Що на Україні, Не хотілось в снігу, в лісі, Козацьку громаду Збирать на пораду.

А слишком тот, что смотрит На людей душами, Адствовал ему на семь миров, Не призову себе судьбы,

А надто той, що дивиться На людей душою, Пекло йому на сім світі, Не накличу собі долі,

На людей душами, Адствовал ему на семь миров, Не призову себе судьбы, Если так не имею.

На людей душою, Пекло йому на сім світі, Не накличу собі долі, Коли так не маю.

Адствовал ему на семь миров, Не призову себе судьбы, Если так не имею. Пусть бедность живет три дня

Пекло йому на сім світі, Не накличу собі долі, Коли так не маю. Нехай злидні живуть три дні

Украину, Там найдете искреннее сердце И слово любезно, Там вы найдете истинную истину,

В нашу Україну, Там найдете щире серце І слово ласкаве, Там найдете щиру правду,

Ходит по полю, Земля дороги навоза тополя До самого дома. Чабан утром с свирели

Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Чабан вранці з сопілкою

Земля дороги навоза тополя До самого дома. Чабан утром с свирели Сядет на могиле,

Край дороги гне тополю До самого долу. Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі,

До самого дома. Чабан утром с свирели Сядет на могиле, А кто любил тонкую, гибкую

До самого долу. Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі, Хто ж викохав тонку, гнучку

Чабан утром с свирели Сядет на могиле, А кто любил тонкую, гибкую В степи погибать?

Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі, Хто ж викохав тонку, гнучку В степу погибати?

Тупная лошадь ногой. Когда жив козаченько, Сейчас приедет. Потому что всё пойдет в воду.

Тупне кінь ногою. Коли живий козаченько, То зараз прибуде. Бо все піде в воду.

Не вернулась домой, К самому тучам. По дибровые ветер воет, Ходит по полю,

Не вернулася додому, До самої хмари. По діброві вітер виє, Гуляє по полю,

где паслись ваши кони, Где тирса шумела, Где кровь ляха, татарина Не вернутся с надеждою,

Де паслися ваші коні, Де тирса шуміла, Де кров ляха, татарина Не вернуться сподівані,

Где кровь ляха, татарина Не вернутся с надеждою, Не возвратится воля, Не вернутся запорожцы,

Де кров ляха, татарина Не вернуться сподівані, Не вернеться воля, Не вернуться запорожці,

Не вернутся с надеждою, Не возвратится воля, Не вернутся запорожцы, Не встанут никманы,

Не вернуться сподівані, Не вернеться воля, Не вернуться запорожці, Не встануть гетьмани,

За что слава казацкая Пусть я заплачу, Пусть свою Украину Я еще раз увижу,

За що слава козацькая Нехай я заплачу, Нехай свою Україну Я ще раз побачу,

Пусть я заплачу, Пусть свою Украину Я еще раз увижу, Пусть еще раз послушаю,

Нехай я заплачу, Нехай свою Україну Я ще раз побачу, Нехай ще раз послухаю,

Пусть я заплачу, Пусть свою Украину Я еще раз увижу, Пусть еще раз послушаю,

Нехай я заплачу, Нехай свою Україну Я ще раз побачу, Нехай ще раз послухаю,

Пусть я заплачу, Пусть свою Украину Я еще раз увижу, Пусть еще раз послушаю,

Нехай я заплачу, Нехай свою Україну Я ще раз побачу, Нехай ще раз послухаю,

Пусть свою Украину Я еще раз увижу, Пусть еще раз послушаю, Как это море играет,

Нехай свою Україну Я ще раз побачу, Нехай ще раз послухаю, Як те море грає,