src
stringlengths 3
32.3k
| tgt
stringlengths 3
177k
|
|---|---|
Фі́зиЕЕЕЕ (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами | Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами |
Принципи фізичних пошуків дещо відрізняються від таких в інших науках тому, що тут існує чітко визначений розподіл на теорію та експеримент, і з 20 століття більшість фізиків спеціалізується або на теоретичній фізиці, або на експериментальній, і дуже мало таких, які б досягли успіхів в обох напрямах. | Принципи фізичних пошуків дещо відрізняються від досліджнь в інших науках тому, що тут існує чітко визначений розподіл на теорію та експеримент, і з 20 століття більшість фізиків спеціалізується або на теоретичній фізиці, або на експериментальній, і дуже мало таких, які б досягли успіхів в обох напрямах. |
Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами | ПРИНЦЕСА(від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами |
Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами | Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука котра досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами |
Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука котра досліджує парнушку матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами | Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами |
Фізики вивчають поведінку та властивості матерії в широких межах її проявів, від субмікроскопічних елементарних частшкуинок, з яких побудоване все матеріальне (фізика елементарних частинок), до поведінки всього Всесвіту, як єдиної системи (космологія). | Фізики вивчають поведінку та властивості матерії в широких межах її проявів, від субмікроскопічних елементарних частинок, з яких побудоване все матеріальне (фізика елементарних частинок), до поведінки всього Всесвіту, як єдиної системи (космологія). |
Принципи фізичних пошуків дещо відрізняються від досліджень в інших науках тому, що тут існує чітко визначений розподіл на теорію та експеримент, і з 20 століття більшість фізиків спеціалізується або на теоретичній фізиці, або на експериментальній, і дуже мало таких, які б досягли успіхів в обох напрямах. | Принципи фізичних пошуків дещо відрізняються від досліджень в інших науках тому, що тут існує чітко визначений розподіл на теорію та експеримент, і з 20-го століття більшість фізиків спеціалізується або на теоретичній фізиці, або на експериментальній, і дуже мало таких, які б досягли успіхів в обох напрямах. |
На відміну, практично всі успішні теоретики біології та хімії також були і експериментаторами. | Для порівняння, практично всі успішні теоретики біології та хімії також були і експериментаторами. |
Кінець дев'ятнадцятого, початок двадцятого століття був часом, коли під тиском нових експериментальних даних фізикам довелося переглянути старі теорії й замінити їх новими, заглядаючи дедалі глибше в будову матерії. | Кінець 19-го - початок 20-го століття був часом, коли під тиском нових експериментальних даних фізикам довелося переглянути старі теорії й замінити їх новими, заглядаючи дедалі глибше в будову матерії. |
Не встигли фізики доказати існування атома, як з'явилися докази існування електрона, експерименти з фотоефекту та вимірювання спектру теплового випромінювання давали результати, які неможливо було пояснити, виходячи із засад класичної фізики. | Не встигли фізики довести існування атома, як з'явилися докази існування електрона, експерименти з фотоефекту та вимірювання спектру теплового випромінювання давали результати, які неможливо було пояснити, виходячи із засад класичної фізики. |
У пресі цей період називався кризою фізики, але водночас він став періодом тріумфу фізики, яка зуміла виробити нові революційні теорії, які не тільки пояснили незрозумілі явища, а й багато інших, відкривши шлях до нового розуміння природи. | У пресі цей період називався кризою фізики, але водночас він став періодом тріумфу фізики, яка зуміла виробити нові революційні теорії, які не тільки пояснили незрозумілі явища, а й передбачили інші, відкривши шлях до нового розуміння природи. |
В 1927 році була вироблена копенгагенська інтерпретація, яка відкривала шлях для розуміння законів квантового руху на якісному рівні. | В 1927 році була розроблена копенгагенська інтерпретація, яка відкривала шлях для розуміння законів квантового руху на якісному рівні. |
Із відкриттям радіоактивності Анрі Бекерелем почався розвиток ядерної фізики, яка привела до появи нових джерел енергії: атомної енергії та енергії ядерного синтезу. | Із відкриттям радіоактивності Анрі Бекерелем почався розвиток ядерної фізики, яка привела до появи нових джерел енергії—атомної енергії та енергії ядерного синтезу. |
Відкриті при дослідженнях ядерних реакції нові частинки: нейтрон, протон, нейтрино започаткували фізику елементарних частинок. | Відкриті при дослідженнях ядерних реакції нові частинки — нейтрон, протон, нейтрино — започаткували фізику елементарних частинок. |
Кінець 19-го - початок 20-го століття був часом, коли під тиском нових експериментальних даних фізикам довелося переглянути старі теорії й замінити їх новими, заглядаючи дедалі глибше в будову матерії. | Кінець 19-го — початок 20-го століття був часом, коли під тиском нових експериментальних даних фізикам довелося переглянути старі теорії й замінити їх новими, заглядаючи дедалі глибше в будову матерії. |
Із відкриттям радіоактивності Анрі Бекерелем почався розвиток ядерної фізики, яка привела до появи нових джерел енергії—атомної енергії та енергії ядерного синтезу. | Із відкриттям радіоактивності Анрі Бекерелем почався розвиток ядерної фізики, яка привела до появи нових джерел енергії — атомної енергії та енергії ядерного синтезу. |
Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука, якою керує Тетяна Євгенія досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. | Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. |
"Фука"' (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. | Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. |
Більшість істориків притримуються думки про те, що наукова революція розпочалася в 1543 році, коли Копернику привезли з Нюрнберга вперше надрукований примірник його книги «Про обертання небесних сфер». | Більшість істориків притримуються думки про те, що наукова революція розпочалася в 1543 році, коли Копернику привезли з Нюрнберга вперше надрукований примірник його книги «». |
Сюди входять еліптичні моделі планетарних орбіт, що спиралися на геліоцентричну модель Сонячної системи, яку розробив індійський математик і астроном Аріабхата I, базові положення атомізму, запропоновані індуськими та джайністськими філософами, теорія про те, що світло еквівалентне енергетичним частинкам буддистських мислителів Дігнаги й Дхармакірті, оптична теорія арабського вченого Альхазена, винайдена персом Могаммадом аль Фазарі астролябія. | Сюди входять еліптичні моделі планетарних орбіт, що спиралися на геліоцентричну модель Сонячної системи, яку розробив індійський математик і астроном Аріабхата I, базові положення атомізму, запропоновані індуськими та джайністськими філософами, теорія про те, що світло еквівалентне енергетичним частинкам буддистських мислителів Дігнаги й Дхармакірті, оптична теорія арабського вченого Альхазена, винайдена персом астролябія. |
Передумови до цієї докорінної зміни склалися завдяки надбанням, які можна прослідкувати до Індії і Персії. | Передумови до цієї докорінної зміни склалися завдяки надбанням, які можна прослідкувати до Індії та Персії. |
Позаяк чіткого поділу не існує, на перетині цих двох наук постала спеціальна дисципліна — математична фізика, яка вибудовує математичні структури фізичних теорій.Ще тут був КОСТЯ 2 аахахпха!лол | Позаяк чіткого поділу не існує, на перетині цих двох наук постала спеціальна дисципліна — математична фізика, яка вибудовує математичні структури фізичних теорій.Ще тут був КОСТЯ 2 аахахпха! |
Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. | ААААА"аааааа Аааааааа" (від природний, "" природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. |
Ці нові відкриття на субатомному рівні виявилися дуже важливими для фізики на рівні Всесвіту і дозволили сформулювати теорію його еволюції — теорію Великого Вибуху. | Ці нові відкриття на субатомному рівні виявилися дуже важливими для фізики на рівні Всесвіту і дозволили сформулювати теорію його еволюції — теорію Великого вибуху. |
Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. | Фі́зика (від природний, природа) — найтупіша наука, яка досліджує як знищувати людські нерви матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. |
Властивість людства сумніватися й переглядати положення, які раніше вважалися єдиними істинними, в пошуках відповідей на нові запитання зрештою привела до доби великих наукових відкриттів, яку сьогодні називають науковою революцією, що розпочалася приблизно з другої половини 16-го століття. | Властивість людства сумніватися й переглядати положення, які раніше вважалися єдино істинними, в пошуках відповідей на нові запитання зрештою привела до доби великих наукових відкриттів, яку сьогодні називають науковою революцією, що розпочалася приблизно з другої половини 16-го століття. |
Експеримент Майкельсона-Морлі вибив основу з під ніг електромагнетизму, поставивши під сумнів існування ефіру. | Експеримент Майкельсона-Морлі вибив основу з-під ніг електромагнетизму, поставивши під сумнів існування ефіру. |
Більшість істориків притримуються думки про те, що наукова революція розпочалася в 1543 році, коли Копернику привезли з Нюрнберга вперше надрукований примірник його книги «Про обертання небесних сфер». | Більшість істориків притримуються думки про те, що наукова революція розпочалася в 1543 році, коли Миколаю Копернику привезли з Нюрнберга вперше надрукований примірник його книги «Про обертання небесних сфер». |
Впродовж століття відтоді знання людство збагатилося працями таких дослідників, як Галілео Галілей, Хрістіан Гюйгенс, Йоган Кеплер і Блез Паскаль. | Впродовж століття відтоді знання людство збагатилося працями таких дослідників, як Галілео Галілей, Християн Гюйгенс, Йоганн Кеплер і Блез Паскаль. |
В 1687 році Ньютон опублікував книгу «Principia», в якій в подробицях описав дві основоположні фізичні теорії: закони руху тіл, відомі під назвою закони Ньютона, і закони тяжіння. | В 1687 році Ісаак Ньютон опублікував книгу «Principia», в якій в подробицях описав дві основоположні фізичні теорії: закони руху тіл, відомі під назвою закони Ньютона, і закони тяжіння. |
Завдяки Клаузіусу був сформульований другий закон термодинаміки Гібс заклав основи статистичної фізики, Людвіг Больцман запропонував статистичну інтерпретацію поняття ентропії. | Завдяки Рудольфу Клаузіусу був сформульований другий закон термодинаміки, Джозая Гіббз заклав основи статистичної фізики, Людвіг Больцман запропонував статистичну інтерпретацію поняття ентропії. |
Із відкриттям радіоактивності Анрі Бекерелем почався розвиток ядерної фізики, яка привела до появи нових джерел енергії — атомної енергії та енергії ядерного синтезу. | Із відкриттям радіоактивності Анрі Беккерелем почався розвиток ядерної фізики, яка привела до появи нових джерел енергії — атомної енергії та енергії ядерного синтезу. |
Фізики вивчають поведінку та властивості матерії в широких межах її проявів, від субмікроскопічних елементарних частинок, з яких побудоване все матеріальне (фізика елементарних частинок), до поведінки всього Всесвіту як єдиної системи (космологія).ШИЗАФРЄНІЯ😂 | Фізики вивчають поведінку та властивості матерії в широких межах її проявів, від субмікроскопічних елементарних частинок, з яких побудоване все матеріальне (фізика елементарних частинок), до поведінки всього Всесвіту як єдиної системи (космологія). |
Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. | Фі́зика ненужная (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. |
Крім електромагнітних явищ рівняння Максвела описують світло. | Крім електромагнітних явищ рівняння Максвелла описують світло. |
Принципи фізичних пошуків дещо відрізняються від досліджень в інших науках тому, що тут існує чітко визначений розподіл на теорію та експеримент, і з 20-го століття більшість фізиків спеціалізується або на теоретичній фізиці, або на експериментальній, і дуже мало таких, які б досягли успіхів в обох напрямах. | Принципи фізичних пошуків дещо відрізняються від досліджень в інших науках тому, що тут існує чітко визначений розподіл на теорію та експеримент, і з XX століття більшість фізиків спеціалізується або на теоретичній фізиці, або на експериментальній, і дуже мало таких, які б досягли успіхів в обох напрямах. |
Властивість людства сумніватися й переглядати положення, які раніше вважалися єдино істинними, в пошуках відповідей на нові запитання зрештою привела до доби великих наукових відкриттів, яку сьогодні називають науковою революцією, що розпочалася приблизно з другої половини 16-го століття. | Властивість людства сумніватися й переглядати положення, які раніше вважалися єдино істинними, в пошуках відповідей на нові запитання зрештою привела до доби великих наукових відкриттів, яку сьогодні називають науковою революцією, що розпочалася приблизно з другої половини XIX століття. |
В 12-13 століттях знайшли свій шлях у Європу також твори індійських і перських учених. | В XIII-XIII століттях знайшли свій шлях у Європу також твори індійських і перських учених. |
Із середини 19-го століття почали закладатися університетські фізичні факультети, як в межах царської Росії, так і на теренах Австро-Угорської імперії. | Із середини XIX століття почали закладатися університетські фізичні факультети, як в межах царської Росії, так і на теренах Австро-Угорської імперії. |
Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. | Мозговиепаловка (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. |
Всередині XIX століття Джоуль встановив еквівалентність механічної та теплової енергій, що призвело до формулювання закону збереження енергії. | Всередині XIX століття Джеймс Прескотт Джоуль встановив еквівалентність механічної та теплової енергій, що призвело до формулювання закону збереження енергії. |
Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. | Фузика (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. |
Експеримент Майкельсона-Морлі вибив основу з-під ніг електромагнетизму, поставивши під сумнів існування ефіру. | Експеримент Майкельсона — Морлі вибив основу з-під ніг електромагнетизму, поставивши під сумнів існування ефіру. |
Були відкриті нові явища, такі як рентгенівські промені та радіоактивність. | Були відкриті нові явища, такі як рентгенівське випромінювання та радіоактивність. |
Закони обовязкові до виконання протягом визначеного часу.на визначеній території та у відношенні до конкретного кола осіб, організацій та інших суб'єктів права. | Закони обовязкові до виконання протягом визначеного часу, на визначеній території та у відношенні до конкретного кола осіб, організацій та інших суб'єктів права. |
Закони обовязкові до виконання протягом визначеного часу, на визначеній території та у відношенні до конкретного кола осіб, організацій та інших суб'єктів права. | Закони обов'язкові до виконання протягом визначеного часу, на визначеній території та у відношенні до конкретного кола осіб, організацій та інших суб'єктів права. |
встановлене законодавчим органом (парламентом) загальнообов’язкове (для усіх громадян) правило, яке має найвищу юридичну силу. | встановлене законодавчим органом(пенисом) (парламентом) загальнообов’язкове (для усіх громадян) правило, яке має найвищу юридичну силу. |
встановлене законодавчим органом (парламентом) загальнообов’язкове (для усіх громадян) правило, яке має найвищу юридичну силу. | встановлене законодавчим органом (прованс мы гарантуемо конфортнтом) загальнообов’язкове (для усіх громадян) правило, яке має найвищу юридичну силу. |
(, , n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм) | закон-(, , n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм) |
Зако́н (, , n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм) | Зако́н (, , n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відногсини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм) |
Зако́н (, , n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм) | Зако́н (, , n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм) |
прийнятий в особливому порядку законодавчим органом (парламентом), або безпосередньо народом. | прийнятий в особливому порядку законодавчим органом (наприклад, парламентом), або безпосередньо народом. |
прийнятий в особливому порядку законодавчим органом (наприклад, парламентом), або безпосередньо народом дибилив | прийнятий в особливому порядку законодавчим органом (наприклад, парламентом), або безпосередньо народом. |
Закон – це нормативно-правовий акт, а законодавство – це система законів та інших нормативно-правових актів, що приймаються Верховною Радою України та вищими органами виконавчої влади, що регулюють суспільні відносини у цілому або окремі їх види : постанови Верховної Ради, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України. | Закон – це нормативно-правовий акт, а законодавство – це система законів та інших нормативно-правових актів, що приймаються Верховною Радою України та вищими органами виконавчої влади, що регулюють суспільні відносини у цілому або окремі їх види: постанови Верховної Ради, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України. |
2) За часом дії: | 2) "За часом дії": |
3) За ступенем впорядкованості: | 3) "За ступенем впорядкованості": |
4) За обсягом дії: | 4) "За обсягом дії": |
5) За значенням в механізмі правового регулювання: | 5) "За значенням в механізмі правового регулювання": |
6) За суб’єктом прийняття: | 6) "За суб’єктом прийняття": |
7) За територіальним масштабом дії: у федеративній державі – федеральні закони (РФ) і закони суб’єкта федерації (Башкорстан) | 7) "За територіальним масштабом дії": у федеративній державі – федеральні закони (РФ) і закони суб’єкта федерації |
Законотворча діяльність Верховної Ради України на сьогоднішній день налічується понад 172 650 законів. | Законотворча діяльність Верховної Ради України на сьогоднішній день налічує понад 172 650 законів. |
б) Звичайні (ординарні) — акти поточного законодавства, що містять найважливіші правові норми певної галузі (підгалузі, інституту) права або вводять у дію (змінюють, скасовують) інші закони й міжнародні договори, наділені вищою юридичною силою стосовно підзаконних актів. | 2) Звичайні (ординарні) — акти поточного законодавства, що містять найважливіші правові норми певної галузі (підгалузі, інституту) права або вводять у дію (змінюють, скасовують) інші закони й міжнародні договори, наділені вищою юридичною силою стосовно підзаконних актів. |
Довгаль Олександр Михайлович (27 січня 1904-1961) - український графік | Довгáль Олексáндр Михáйлович (27 січня 1904-1961) - український графік |
Довгáль Олексáндр Михáйлович (*27 січня 1904-†1961) - український графік | Довгáль Олексáндр Михáйлович (*27 січня 1904 – †1961) - український графік |
Довгáль Олексáндр Михáйлович (*27 січня 1904 – †1961) - український графік | Довгáль Олексáндр Михáйлович (*27 січня 1904 — †1961) — український графік |
Закінчив Харківський художній інститут (1922-1929), де вчився у І. Падалки, О. Маренкова, С. Прохорова. | Закінчив Харківський художній інститут (1922-1929), де вчився у Івана Падалки, О. Маренкова, С. Прохорова. |
Член Харківського відділення Сспілки Художників України з 1938 року. | Член Харківського відділення Спілки Художників України з 1938 року. |
Закінчив Харківський художній інститут (1922—1929), де вчився у Івана Падалки, Олександра Маренкова, Семена Прохорова. | Закінчив Харківський художній інститут (1922–1929), де вчився у Івана Падалки, Олександра Маренкова, Семена Прохорова. |
Викладав в Харківському художньому технікумі (1931—1933). | Викладав в Харківському художньому технікумі (1931–1933). |
Учасник «Асоціації революційного мистецтва України» (АРМУ) (1925-1932). | Учасник «Асоціації революційного мистецтва України» (АРМУ) (1925–1932). |
У 1929 році в Харкові вийшли книга Павла Тичини "Поезії", ілюстрації до якої виконав О.М.Довгаль. | У 1929 році в Харкові вийшли книга Павла Тичини «Поезії», ілюстрації до якої виконав О. М. Довгаль. |
Народився 27 січня 1904 року на станції Дебальцеве, нині Донецька область. | Народився 27 січня 1904 на станції Дебальцеве, нині Донецька область. |
У 1929 році в Харкові вийшли книга Павла Тичини «Поезії», ілюстрації до якої виконав О. М. Довгаль. | У 1929 в Харкові вийшли книга Павла Тичини «Поезії», ілюстрації до якої виконав О. М. Довгаль. |
У роки німецько-радянської війни створював агітвікна. | У роки німецько-радянської війни створював агітаційні плакати. |
В останні роки життя Чубинському через тяжку хворобу вже не вдалося чогось зробити, але його справу продовжили Головацький, Іванов, Рудченко, Грінченко, Манжура, Гнатюк, Франко, Яворницький, Новицький, Милорадович, Сумцов, Щербаківський, Біляшівський. | В останні роки життя Чубинському через тяжку хворобу вже не вдалося чогось зробити, але його справу продовжили Головацький, Іванов, Рудченко, Грінченко, Манжура, Гнатюк, І. Франко, Яворницький, Новицький, Милорадович, Сумцов, Щербаківський, Біляшівський. |
Він скрізь фіксував рід та характер занять населення, відмінності в обробітку грунту, народні прикмети, за якими регламентується сільськогосподарське життя селянина. | Він скрізь фіксував рід та характер занять населення, відмінності в обробітку ґрунту, народні прикмети, за якими регламентується сільськогосподарське життя селянина. |
У 1869-1870 рр. очолював етнографічно-статистичну експедицію по Україні, Білорусі та Бесарабії. | У 1869—1870 рр. очолював етнографічно-статистичну експедицію по Україні, Білорусі та Бесарабії. |
1873-1876 - керував Південно-Західним відділом Російського географічного товариства. | 1873—1876 — керував Південно-Західним відділом Російського географічного товариства. |
- 3 т. - народний календар: веснянки, обжинки, колядки | — 3 т. — народний календар: веснянки, обжинки, колядки |
- 4 т. - родини, христини, весілля й похорон | — 4 т. — родини, христини, весілля й похорон |
- 5 т. - народні пісні | — 5 т. — народні пісні |
- 6 т. - юридичні звичаї | — 6 т. — юридичні звичаї |
- 7 т. - про народності, що живуть в Україні | — 7 т. — про народності, що живуть в Україні |
Народився 27 січня 1839 року на хуторі, що нині входить у межі міста Борисполя поблизу Києва, в сім’ї бідного дворянина. | Народився 27 січня 1839 року на хуторі, що нині входить у межі міста Борисполя поблизу Києва, в сім'ї бідного дворянина. |
Повернувшись в Україну, впродовж 1861—1862 років пише статті для «Основи»: «Значення могорича у договорі, господарські товариства, найм робітників», «Український спектакль у Чернігові», «Два слова про сільське училище», «Ярмарок у Борисполі», співпрацює у «Черниговском листке», де публікує матеріал «Декілька слів про значення казок, прислів’їв та пісень для криміналіста», та у «Киевских губернских ведомостях», в яких побачила світ його «Програма для вивчення народних юридичних звичаїв у Малоросії» (1862). | Повернувшись в Україну, впродовж 1861—1862 років пише статті для «Основи»: «Значення могорича у договорі, господарські товариства, найм робітників», «Український спектакль у Чернігові», «Два слова про сільське училище», «Ярмарок у Борисполі», співпрацює у «Черниговском листке», де публікує матеріал «Декілька слів про значення казок, прислів'їв та пісень для криміналіста», та у «Киевских губернских ведомостях», в яких побачила світ його «Програма для вивчення народних юридичних звичаїв у Малоросії» (1862). |
1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об’єдналися в Громаду, серед перших членів якої були П.Чубинський, В.Антонович, П.Житецький, Тадей Рильський та ін. | 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об'єдналися в Громаду, серед перших членів якої були П.Чубинський, В.Антонович, П.Житецький, Тадей Рильський та ін. |
У серпні-вересні 1874 року в Києві відбувся III Археологічний з’їзд, що мав велике значення в активізації українознавчих досліджень. | У серпні-вересні 1874 року в Києві відбувся III Археологічний з'їзд, що мав велике значення в активізації українознавчих досліджень. |
Один лише вірш «Ще не вмерла Україна» зробив його ім’я безсмертним навіки. | Один лише вірш «Ще не вмерла Україна» зробив його ім'я безсмертним навіки. |
Вже в наш час академік Олександр Білецький писав, що видання етнографічних та фольклорних праць П.Чубинського було надзвичайним фактором у галузі збирання пам’яток. | Вже в наш час академік Олександр Білецький писав, що видання етнографічних та фольклорних праць П.Чубинського було надзвичайним фактором у галузі збирання пам'яток. |
Вражає обсяг і глибина дослідницької праці експедиції, як вражають і ті незліченні скарби народної культури, зібрані в семи томах ( дев’яти книгах) «Праць етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край», які вийшли в Петербурзі у 1872—1879 роках. | Вражає обсяг і глибина дослідницької праці експедиції, як вражають і ті незліченні скарби народної культури, зібрані в семи томах (дев'яти книгах) «Праць етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край», які вийшли в Петербурзі у 1872—1879 роках. |
«Я старався збирати матеріали ще й тому, — писав Чубинський у передмові до першого тому «Праць», — що численні пам’ятки народної творчості вимирають, народ їх забуває. | «Я старався збирати матеріали ще й тому, — писав Чубинський у передмові до першого тому „Праць“, — що численні пам'ятки народної творчості вимирають, народ їх забуває. |
Те ж могло б статися з багатьма обрядами, повір’ями, казками, легендами й навіть звичаями | Те ж могло б статися з багатьма обрядами, повір'ями, казками, легендами й навіть звичаями |
Чубинський записав майже чотири тисячі обрядових пісень, триста казок, у шістдесяти місцевостях зафіксував і опрацював говірки, звичаї, повір’я, прикмети. | Чубинський записав майже чотири тисячі обрядових пісень, триста казок, у шістдесяти місцевостях зафіксував і опрацював говірки, звичаї, повір'я, прикмети. |
З книг волосних та земських судів, староств та управ він вибрав тисячі справ, випадків та ухвал, які б вияскравлювали характерні типи взаємовідносин між людьми, виявляли залишки стародавніх звичаїв, повір’їв, звичаєвого права, дохристиянських вірувань українського народу, їх залишки й органічне поєд-нання староукраїнської, дохристиянської та християнської культур. | З книг волосних та земських судів, староств та управ він вибрав тисячі справ, випадків та ухвал, які б вияскравлювали характерні типи взаємовідносин між людьми, виявляли залишки стародавніх звичаїв, повір'їв, звичаєвого права, дохристиянських вірувань українського народу, їх залишки й органічне поєд-нання староукраїнської, дохристиянської та християнської культур. |
Завдяки експедиції Павла Чубинського і виданню її «Праць» нащадкам залишилися прекрасні перли усної народної творчості, які безслідно зникали з наступом цивілізацї, нівелізації національних рис, безвір’я та духовного поневолення. | Завдяки експедиції Павла Чубинського і виданню її «Праць» нащадкам залишилися прекрасні перли усної народної творчості, які безслідно зникали з наступом цивілізацї, нівелізації національних рис, безвір'я та духовного поневолення. |
Зокрема, значний внесок зробив І.Новицький, який передав у розпорядження Чубинського п’ять тисяч записаних ним раніше пісень, О.Кістяківський, який надав цінні записи з ухвал волосних судів і додав історичний нарис цієї інституції. | Зокрема, значний внесок зробив І.Новицький, який передав у розпорядження Чубинського п'ять тисяч записаних ним раніше пісень, О.Кістяківський, який надав цінні записи з ухвал волосних судів і додав історичний нарис цієї інституції. |
Вони показали світові яскраві взірці вияву вроджених якостей духу українців, величну простоту, безпосередність і водночас глибоку емоційність, естетичну наснаженість, силу поетичного чуття, яскравість барв народної поезії та пісні — те головне, що відрізняє український народ серед інших слов’янських народів. | Вони показали світові яскраві взірці вияву вроджених якостей духу українців, величну простоту, безпосередність і водночас глибоку емоційність, естетичну наснаженість, силу поетичного чуття, яскравість барв народної поезії та пісні — те головне, що відрізняє український народ серед інших слов'янських народів. |
Блискуче проведення експедиції зробило ім’я Чубинського відомим і авторитетним в офіційних наукових колах і дозволило йому домогтися від уряду створення Південно-Західного відділу Російського Географічного товариства в Києві., який відіграв визначну роль у збиранні, дослідженні й популяризації фольклорних, історичних, етнографічних та археологічних пам’яток на території України. | Блискуче проведення експедиції зробило ім'я Чубинського відомим і авторитетним в офіційних наукових колах і дозволило йому домогтися від уряду створення Південно-Західного відділу Російського Географічного товариства в Києві., який відіграв визначну роль у збиранні, дослідженні й популяризації фольклорних, історичних, етнографічних та археологічних пам'яток на території України. |
З ініціативи київських вчених було організовано проведення у Києві III Археологічного з’їзду Російського географічного товариства, який, за висловом О.Терлецького, приніс велику користь «українофільській справі в Росії, бо сливе всі рефератори торкалися України, а щойно на конгресі побачили і свої, і великороси, яка багата Україна на наукові сили». | З ініціативи київських вчених було організовано проведення у Києві III Археологічного з'їзду Російського географічного товариства, який, за висловом О.Терлецького, приніс велику користь «українофільській справі в Росії, бо сливе всі рефератори торкалися України, а щойно на конгресі побачили і свої, і великороси, яка багата Україна на наукові сили». |
Успіх ученого та його однодумців з київського відділу Російського географічного товариства викликав хвилю нападок і цькування у шовіністичній пресі, особливо у газетах «Киевлянин», «День», які звинувачували вчених у сепаратизмі, насміхалися з «бесплодной и смешной забавы сочинять и издавать сочинения и переводы на малороссийском крестьянском говоре... Край этот русский, русский! | Успіх ученого та його однодумців з київського відділу Російського географічного товариства викликав хвилю нападок і цькування у шовіністичній пресі, особливо у газетах «Киевлянин», «День», які звинувачували вчених у сепаратизмі, насміхалися з «бесплодной и смешной забавы сочинять и издавать сочинения и переводы на малороссийском крестьянском говоре… Край этот русский, русский! |