UK
stringlengths 1
189k
⌀ | EN
stringlengths 1
34.8k
⌀ |
|---|---|
Творці дуже довго не могли підібрати актора на роль Хмельницького.[11] Врешті, на головну роль був затверджений Костянтин Лінартович, який згодом зізнався що готувався до ролі за допомогою роману «Берестечко» Ліни Костенко.[2][13] | For a long time, the creators could not find an actor for the role of Khmelnytsky. Finally, Konstantin Linartovych was approved for the lead role, who later admitted that he was preparing for the role with the help of Lina Kostenko's novel "Berestechko". |
29 грудня 2014 року з'явився перший трейлер до кінотеатральної повнометражної версії фільму,[16][2][3] 30 вересня 2015 року — другий трейлер.[19] | The first trailer for the full-length film version appeared on December 29, 2014, and the second trailer - on September 30, 2015. |
Кошторис стрічки склав ₴12 млн.[1] ($700 тис.[2]) Весь кошторис фільму проспонсорувала приватна компанія «Комбінат Придніпровський» (ТМ Злагода, ТМ Любімчік), яка належить автору сценарію фільму Віктору Веретеннікову.[8] | The film budget was ₴12 million (700,000$). The entire budget of the film was sponsored by the private company "Pridneprovsky factory" (TM Zlagoda, TM Lyubimchik), which belongs to the scriptwriter Viktor Veretennikov. |
Сценарій | Script |
Сюжет фільму базується на основі однойменного кінороману Віктора Веретеннікова, але сценарій сильно відрізняється від книги, оскільки режисер стрічки суттєво переробив роман для фільму аби усунути недостатню драматургічність характерів героїв та серіальний відтінок діалогів.[1] Над першим варіантом сценарію працював перший режисер фільму Олександр Будьонний, який зрештою, він відмовився знімати екранізацію, але йому вдалося частково вирішити проблему з характерами героїв. | The plot of the film is based on the movie novel of the same name by Viktor Veretennikov, but the script differs from the book. the director of the film significantly reworked the novel in order to eliminate lack of drama of the character's state and the serial connotation of the dialogues. The first director of the film Alexander Budyonny, who eventually refused to make a film adaptation and worked on the first version of the script. |
Після того як у режисерському кріслі «Гетьмана» опинився Ямбурський, він продовжив роботу Будьонного по створенню сценарію і за власними зізнанням «зумів усунути серіальність діалогів книги-першоджерела».[1] | When Yambursky became the director of "Hetman", he continued Budyonny's work on creating the script. He confessed: "I managed to eliminate serialism of the dialogues from original source book." |
На початку вересня 2013 року було повідомлено, що наступного місяця продюсер Сергій Горбик почне розробку фільму під робочою назвою «Гетьман», а режисером і виконавцем однієї з головних ролей, хана Іслам-Гірея, стане Ахтем Сеїтаблаєв[9]. | In early September 2013, it was announced that next month producer Serhiy Horbyk would begin to develop a film under the working title Hetman, and Akhtem Seitablaev would direct and perform one of the main roles, Khan Islam-Girey. |
Зйомки мали розпочатися наприкінці вересня 2013 року і проходити в Криму, Львові та Кам'янці-Подільському[9]. | Filming was to begin in late September 2013 and take place in the Crimea, Lviv and Kamianets-Podilskyi. |
Проте вже в жовтні 2013 року Сеїтаблаєв відмовився брати участь у стрічці[10]. | However, in October 2013, Seitablaev refused to participate in the film. |
До початку зйомок фільм змінив трьох режисерів.[7] Зокрема, у певний період у режисерському кріслі стрічки значилися Сергій Горбик, Олександр Будьонний та Валерій Ямбурський, який врешті і став кінцевим режисером стрічки. | Prior to filming, the movie had three directors. In particular, at a certain period Serhiy Horbyk, Oleksandr Budyonny and Valery Yambursky, who eventually became the final director of the film, appeared in the director's chair. |
Держкіно присвоїло стрічці «Гетьман» статус національного фільму України, що дало їй певні податкові пільги[2]. | The Ukrainian State Film Agency gave the film "Hetman" the status of a national film of Ukraine, which gave it certain tax benefits. |
Спочатку було заплановано що переважна більшість ролей у фільмі виконають російські актори.[1] Але через падіння курсу долар-гривня, а також початку Російсько-української війну 2014 року від російських акторів довелося відмовитися; як згодом розповідав автор роману-першоджерела Віктор Веретенников «[Спочатку] планувалось задіяти переважно російських артистів. | It was originally planned that the vast majority of roles in the film would be played by Russian actors. But due to the falling of the dollar-hryvnia exchange rate, as well as the beginning of the Russian-Ukrainian war in 2014, Russian actors had to give up; as the author of the original novel, Viktor Veretennikov, later told : “[Initially] it was planned to involve mostly Russian actors. |
У цей час у нас кошторис був складений в грошах 2013, а коли почалися зйомки, в 2014, долар підскочив в три рази. | At this time, our budget was made in 2013, and when filming began in 2014, the dollar jumped three times. |
А тут ще й війна з Росією почалася. | And then the war with Russia began. |
І тому ми змушені були відмовитися від російських артистів».[12] | And that's why we had to abandon Russian actors. " |
«Ге́тьман» — український історико-драматичний художній фільм 2015 року знятий Валерієм Ямбурським на основі однойменного кінороману 2013 року Віктора Веретеннікова.[4] Стрічка розповідає про трагічну любов гетьмана Богдана Хмельницького до молодої польки Гелени Чаплинської. | "Hetman" is a 2015 Ukrainian historical and dramatic feature film directed by Valery Yambursky based on the 2013 movie novel of the same name by Viktor Veretennikov. The film tells about the tragic love of Hetman Bohdan Khmelnytsky to a young Polish woman Helena Chaplynska. |
Зйомки проходили навесні-влітку 2014 року в Львівській та Київській областях, зокрема в Олеську, Свіржі, Золочівському замку та Києво-Печерському заповіднику[14][15]. | The shooting took place in the spring and summer of 2014 in Lviv and Kyiv regions, in particular in Olesk, Svirzh, Zolochiv Castle and Kyiv-Pechersk Reserve. |
Через анексію Криму Росією зйомки в Бахчисараї довелося скасувати.[2] Для фільму були спеціально розроблені й виготовлені знімальні павільйони, а також пошито 350 костюмів. | Due to Russia's annexation of Crimea, filming in Bakhchisarai had to be canceled. Filming pavilions were specially designed and made for the film, and 350 costumes were sewn. |
Для виконання кінних трюків були запрошені професійні каскадери. | Professional stuntmen were invited to perform equestrian tricks. |
Кінотеатральна повнометражна версія | Cinematic full-length version |
14 травня 2015 року в Дніпропетровську відбувся допрем'єрний показ «Гетьмана»[20]. | On May 14, 2015, a pre-premiere screening of "Hetman" took place in Dnipropetrovsk. |
У липні 2015 року фільм був показаний позаконкурсом на Одеському міжнародному кінофестивалі в рамках блоку українського кіно.[21] 28 жовтня у кінотеатрі «Київ» стрічку було представлено позаконкурсом 45-го київського міжнародного кінофестивалю Молодість[22][23]. | In July 2015, the film was shown out of competition at the Odessa International Film Festival as part of the Ukrainian Cinema Block. On October 28, the film was shown out of the competition at the 45th Kyiv International Film Festival Youth (Molodist) in Theatre “Kyiv”. |
В український широкий прокат фільм вийшов 29 жовтня 2015 року на 70 кіноекранах.[24][3]. | The film was released on 70 movie screens in Ukraine on October 29, 2015. |
Ні продюсери, ні прокатники стрічки не оприлюднили результати касових зборів[25]. | Neither the producers nor the exhibitors of the film published the results of the box office. |
У лютому 2016 стрічку також було представлено на Європейському кіноринку Берлінського міжнародного кінофестивалю.[26][27][9] | In February 2016, the film was also presented at the European Film Market of the Berlin International Film Festival. |
Реліз 4-серійної міні-серіальної версії на ТБ | Release of a 4-episode mini-serial version on TV |
У 2015 також вийшла розширена версія фільму у вигляді 4-серійного міні-серіалу (4 серії по ~45 хвилин).[17][18] Ця 4-серійна міні-серіальна версія вперше транслювалася на українському телебаченні 24 серпня 2016 року на телеканалі Інтер.[28] | An extended version of the film was also released in 2015 as a 4-episode mini-series ( 4 episodes of 45 minutes). [This 4-episode mini-series version was first broadcast on Ukrainian television on August 24, 2016 on the Inter TV-channel. |
Рецензії кінокритиків | Reviews |
Кінооглядач видання Cultprostir Надія Заварова дорікала фільму перебільшеною мелодраматичністю, зазначивши що багато акторів у картині грають із деякою майже театральною експресивністю.[1] Згідно з опитанням видання «Бюро української кіножурналістики» українських кінокритиків щодо підсумків кінороку в Україні в 2015 році, стрічку «Гетьман» оцінено як «погану».[29] | Film reviewer of Cultprostir Nadia Zavarova criticized the film for exaggerated melodramatics, noting that many actors in the film play too expressively. According to a poll conducted by "Bureau of Ukrainian Film Journalism" for Ukrainian film critics on the results of the film of the year in Ukraine in 2015, the film "Hetman" received a bad review. |
У 2016 році фільм було номіновано на Премію НСКУ у номінації «Найкращий ігровий фільм-2015».[30] У 2017 році фільм було висунуто на Шевченківську премію у номінації «Кіномистецтво» з подання ГО «Науково-методологічна комісія з журналістики та інформації».[31][32] | In 2016, the film was nominated for the NSU Award in the nomination "Best Feature Film of 2015". In 2017, the film was nominated for the Shevchenko Prize in the nomination "Cinematography" on the granting of the «Scientific-Methodological Commission on Journalism and Information». |
Дія фільму розгортається починаючи з 1647 року і показує період повстання українського козацтва проти польської шляхти, яке спровокував чигиринський підстароста Данило Чаплинський, котрий, за відсутності Богдана Хмельницького, здійснив напад на його хутір у Суботові, викрав його дружину Гелену Чаплинську та побив його сина Тимоша. | The film is set in 1647 and shows the uprising period of Ukrainian Cossacks against the Polish gentry, which was provoked by submayor from Chigirin Danylo Chaplynsky. When Bohdan Khmelnytsky was absent, Chaplynsky attacked his homestead in Subotiv, kidnapped his wife Helena Chaplynska and beat up his son Timish . |
Серед акторів, що брали участь у зйомках:[6] | Among the actors who took part in the filming: |
Костянтин Лінартович — Богдан Хмельницький, гетьман Війська Запорозького Фатіма Горбенко — Гелена Чаплинська, дружина Хмельницького Сергій Калантай — Данило Чаплинський, чигиринський підстароста Станіслав Лозовський — Тиміш Хмельницький, син Богдана Хмельницького Наталія Кобізька — Ганна Сомко, перша дружина Хмельницького Михайло Голубович — Іслям III Ґерай, кримськотатарський хан Дмитро Лінартович — Тугай-Бей, кримськотатарський полководець Владислав Мамчур — Тедді, польський шпигун Володимир Ямненко — Черкас, сільський отаман Владислав Ямбурський — Петро Дорошенко Сергій Гаврилюк — Іван Сірко Андрій Ісаєнко — Іван Богун Михайло Жонін — Іван Виговський Костянтин Корецький — Забабаха, джура Орест Гарда — Миколай Потоцький, великий гетьман коронний Війська польського | Konstantin Linartovych — Bohdan Khmelnytsky, Hetman of the Zaporozhian Cossacks Fatima Gorbenko — Helena Chaplynska, Khmelnytsky’s wife Serhiy Kalantai — Danylo Chaplynsky, submayor from Chigirin Stanislav Lozovsky — Timish Khmelnytsky, Bohdan Khmelnytsky’s son Natalia Kobizka — Hanna Somko, Khmelnytsky's first wife Mykhailo Holubovych — Islam III Geray, Crimean Tatar Khan Dmytro Linartovych — Tugay—Bey, Crimean Tatar commander Wladyslaw Mamchur — Teddy, a Polish spy Volodymyr Yamnenko — Cherkasy, village otaman Vladislav Yambursky — Petro Doroshenko Serhiy Havryliuk — Ivan Sirko Andriy Isaenko — Ivan Bohun Mykhailo Zhonin — Ivan Vyhovsky Konstantin Koretsky — Zababakha, jura Orest Garda — Mykola Potocki, Grand Crown Hetman of the Polish Army |
Drahoman Prize — відзнака для перекладачів з української мови на мови світу, заснована 2020 року Українським інститутом, Українським ПЕН та Українським інститутом книги.[1][2] | Drahoman Prize is an award for translators from Ukrainian into the languages of the world, founded in 2020 by the Ukrainian Institute, PEN Ukraine and the Ukrainian Book Institute.[1][2] |
Капітула | The Prize Jury |
Склад Капітули Премії Капітула (журі)[1] Премії складається з 9 членів. До її складу входять авторитетні письменники, перекладачі, мово- та літературознавці, культурні менеджери. | Склад Капітули Премії The Prize jury consists of nine experts — reputable writers, translators, linguists, literary scholars, and cultural leaders. |
Незалежно від року до складу Капітули входять генеральний директор Українського інституту, президент Українського ПЕН та директор Українського інституту книги. | Every year the jury will include the General Director of the Ukrainian Institute, the President of PEN Ukraine, and the Director of the Ukrainian Book Institute. |
Щороку затверджується організаціями-засновницями. | Other jury members will be appointed annually by the founding organizations. |
Запрошені члени Капітули можуть перебувати в її складі не більше 3 років поспіль. | Appointed jury members may not serve for more than three consecutive years at a time. |
Члени Капітули мають право залучати експертів (перекладачів, мово- та літературознавців, дипломатів) для консультацій щодо поданих зголошень. | Jury members have the right to consult with experts (such as translators, linguists, literary scholars, and diplomats) in the process of their deliberations. |
2020 р.[1][2] | 2020 [1][2] |
Андрій Курков, письменник, президент Українського ПЕН Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги Оля Гнатюк, дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету, віцепрезидентка Українського ПЕН Остап Сливинський, поет та перекладач Валентина Стукалова, менеджерка книжкових та інтелектуальних проєктів Французького інституту Наталія Іваничук, перекладачка Юрій Прохасько, перекладач Марко-Роберт Стех, український і канадський літературознавець, письменник | Andriy Kurkov, writer, president of the Ukrainian PEN Volodymyr Sheiko, General Director of the Ukrainian Institute Oleksandra Koval, director of the Ukrainian Book Institute Olya Hnatyuk, researcher, professor at NaUKMA and the University of Warsaw, vice president of the Ukrainian PEN Ostap Slyvynsky, poet and translator Valentina Stukalova, book and intellectual project manager of the French Institute Natalia Ivanychuk, translator Yuriy Prokhasko, translator Marco-Robert Stech, Ukrainian and Canadian literary critic, writer |
Церемонія нагородження | Award ceremony |
Ім’я лауреата Премії оголошується щороку під час урочистої церемонії в Києві,[1][2] яка відбувається у квітні.[4][5] До участі у церемонії запрошуються три фіналісти Премії. | The name of the winner of the Prize is announced every year during a solemn ceremony in Kyiv, which takes place in April. Three finalists of the Prize are invited to participate in the ceremony. |
Лауреат Премії отримує статуетку, виготовлену відомим українським скульптором, грошову винагороду в розмірі 2 000 Євро (з урахуванням податків), а також додаткові можливості для роботи та промоції своєї творчості від Українського інституту та Українського інституту книги (участь у перекладацьких резиденціях, закордонних ярмарках та фестивалях).[1][2][6] | The winner of the Prize receives a statuette made by a famous Ukrainian sculptor, a cash prize of 2,000 Euros (including taxes), as well as additional opportunities for work and promotion of his work from the Ukrainian Institute and the Ukrainian Book Institute (participation in translation residences, foreign fairs and festivals ). [1][2][3] |
Походження назви премії | The origin of the name of the award |
Юрій Прохасько, перекладач та член Капітули Премії: | Yuri Prokhasko, translator and member of the Chapter of the Prize: |
«Маємо в парадигмі української культури неймовірно сприятливу збіжність, з якої береться виняткова семантична додана вартість, що нею було б просто гріх не скористатися. | "We have an incredibly favorable convergence in the paradigm of Ukrainian culture, from which an exceptional semantic added value is taken, which would be a sin not to use. |
Етимологічна спорідненість поняття «драгоман» яко «перекладач, тлумач і товмач, посередник, (культурний) дипломат, умілець і прислужник розуміння і порозуміння» – і прізвища однієї з чільних постатей в каноні української історії ідей – Михайла Драгоманова. | Etymological kinship of the term "dragoman" as "translator, interpreter and interpreter, mediator, (cultural) diplomat, craftsman and servant of understanding and understanding" - and the name of one of the leading figures in the canon of Ukrainian history of ideas - Mykhailo Drahomanov. |
Те, що ця нагорода не присвячена суто Драгоманову і не освячена безпосередньо його іменем, не перебуває під його покровом і покровительством, – цілком очевидно. | It is quite obvious that this award is not dedicated purely to Drahomanov and is not consecrated directly in his name, is not under his protection. |
Втім, очевидно також: та обставина, що Михайло Драгоманов є власне уособленням переконання і практики перекладати Україну світові, а світ – Україні, залучати, долучати Україну до світу, а світ – до України, конґеніально коннотує з основною ідеєю та патосом цієї нагороди, дуже вдячно посилює багатство, мерехтіння цих значень. | However, it is also obvious that the fact that Mykhailo Drahomanov is the personification of the conviction and practice of translating Ukraine to the world, and the world to Ukraine, to attract, to join Ukraine to the world, and the world to Ukraine, congenially connotes with the main idea and pathos of this award gratefully enhances the richness, the shimmer of these values. |
Добре, якщо обізнаний сучасник зможе відчитати всі ці сенси одразу. | It is good if a knowledgeable contemporary can read all these meanings at once. |
Але й цілком достатньо, коли до нього промовлятиме з цієї назви бодай один: йдеться про перекладачів. | But it is enough when at least one person speaks to him from this name: we are talking about translators. |
Тим паче, що поняття dragoman має обіг і одразу відчитується в багатьох світових мовах. | Moreover, the concept of dragoman has a circulation and is immediately reported in many world languages. |
Написання назви цієї міжнародної нагороди в латинській транслітерації через придихове h лише додатково підкреслює її українське походження».[1][2] | Writing the name of this international award in Latin transliteration through the aspirational h only further emphasizes its Ukrainian origin." |
Лауреати | Prizewinners |
Про премію | Objective of the prize |
Культура Мистецтво Українська література | Офіційний веб-сайт PEN Ukraine. Drahomán Prize Офіційний веб-сайт Українського інституту. Drahoman Prize |
Мета – підтримка і відзначення сподвижницької роботи перекладачів з української мови на мови світу, які відкривають світу українську літературу, а отже, справжню Україну, відтворену в текстах її письменників. | The aim of the prize is to support and celebrate the collaborative work of translators from the Ukrainian language into the languages of the world, who open to the world Ukrainian literature, and hence Ukraine, reproduced in the texts of its writers. |
[1][2] За що вручається: | For what is awarded: |
високу перекладацьку майстерність;[1][2] внесок у промоцію української літератури за кордоном.[1][2] | high translation skills; contribution to the promotion of Ukrainian literature abroad. |
Умови номінування | Nomination requirements |
На Премію номінуються перекладачі незалежно від країни проживання, у доробку яких щонайменше один перекладений і опублікований художній чи документальний твір. | Translators are nominated for the Prize, regardless of the country of residence, for the completion of which at least one translated and published work of art or documentary. |
До художніх і документальних творів ми відносимо прозові, поетичні, драматичні та нон-фікшн-видання (есеїстику, репортажі, інтерв’ю, біографії та мемуари). [1][2] Книжка, з якою номінується перекладач, має бути опублікована в закордонному видавництві протягом трьох останніх років, а також не суперечити цінностям і принципам організацій-засновниць.[1][2] Номінувати перекладача на здобуття Премії можуть закордонні культурні інституції, дипломатичні установи, наукові центри, видавництва, творчі об’єднання та члени Капітули. | Artistic and documentary works include prose, poetry, drama and non-fiction publications (essays, reports, interviews, biographies and memoirs).[1][2] The book with which the translator is nominated must be published in a foreign publishing house during the last three years, and must not contradict the values and principles of the founding organizations. Foreign cultural institutions, diplomatic missions, research centers, publishing houses, creative associations and members of the Chapter may nominate a translator for the Prize.[3][4][5] |
Процедура визначення лауреата | The Selection Process |
Лауреат Премії обирається в три етапи[1][2]: | The Prize winner is selected in three stages[1][2]: |
на першому етапі формується довгий список претендентів; на другому етапі члени Капітули голосують за короткий список Премії; на третьому етапі члени Капітули методом анонімного голосування обирають лауреата Премії. | Stage 1 — members of the jury will come up with a long list of candidates; Stage 2 — jury members will vote on a short list; Stage 3 — the jury will determine the winner of the Prize by anonymous vote. |
Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» заснований 2011 року Мистецьким арсеналом[1] і відбувається там щорічно навесні. | International festival "Book Arsenal" was founded in 2011 by Mystetskyi Arsenal [1] and is held on the venue each spring. |
Це грандіозна[2] інтелектуальна подія України[3], де розвиваються і взаємодіють літературна, візуальна, музична та театральна сцени, порушуються і осмислюються вагомі питання буття людини, а також суспільства і культури, спонукаючи до проактивної позиції учасників і відвідувачів. | It's a nation-wide[2] intellectual event in Ukraine, which promotes the development and cooperation of literary, visual, music and theater scenes, raises and contemplates important questions of human existence, as well as society and culture, and it stimulates pro-active stance of attendees and participants. |
За 9 років існування Книжковий Арсенал відвідали понад пів тисячі письменників, поетів, філософів, дизайнерів, ілюстраторів та експертів видавничої справи з понад пів сотні країн світу. | Since its foundation, Arsenal Book Festival was attended by more than 500 writes, poets, philosophers, designers, illustrators and expert publishers from more than 50 countries. |
У 2019 році лондонська «International Publishing Industry Excellence Awards» визнала Книжковий Арсенал найкращим літературним фестивалем року[4][5]. | In 2019 London-based «International Publishing Industry Excellence Awards» recognized Arsenal Book Festival the best literary festival of the year[1][2]. |
Офіційна сторінка «Книжкового арсеналу» Офіційна сторінка «Книжкового арсеналу» (другий, 2012 рік) У столиці пройде «Книжковий арсенал» (2012) | Official page of Arsenal Book Festival Official page of Arsenal Book Festival (second year, 2012) |
Старт | Beginning |
Перший «Книжковий Арсенал» відбувався з 28 травня по 1 червня 2011 року. | The first Arsenal Book Festival was held from May 28 to June 1, 2011. |
Перший куратор «Книжкового Арсеналу» — Ольга Жук[6]. | The curator of the first festival was Olha Zhuk[1]. |
Перший фестиваль фактично окреслив структуру майбутніх фестивалів і мав дві складові — виставка-ярмарок книговидавців та насичена програма подій фестивалю: | The first event defined the structure of the future festivals and have two components — exhibition-fair of publishers and varied festival programm: |
майстер-класи, лекції, дискусії виставка art book, коміксів та книжкової ілюстрації програма подій для дітей велика благодійна акція до Дня захисту дітей поетичні та музичні перформанси, концерти, кінопокази марафон автограф-сесій, зустрічі з відомими письменниками, перекладачами, критиками, художниками презентації найцікавіших нових книг і проектів українських та іноземних видавництв бізнес-зустрічі, пітчинг-сесії видавців і авторів спільні спецпроекти з українськими та міжнародними мас медіа, фестивалями, видавництвами. | master classes, lectures, discussions art book, comics and book illustration exhibition events for children massive charity event dedicated to the International Day for Protection of Children poetic and music performances, concerts, screenings signings, meetings with famous writers, translators, critics, artists presentations of the newest interesting books and projects by Ukrainian and foreign publishers business meetings, pitching session for publishers and authors special projects for Ukrainian and international mass-media festivals and publishers. |
Фокусна тема | Focus theme |
Починаючи з 2017 року «Книжковий Арсенал» обирає фокусну тему фестивалю, яка стає наскрізною для програм та подій. | Starting from 2017 Arsenal Book Festival chooses the focus theme of the festival which will determine agenda and events. |
Також кожна фокусна тема має куратора. | Each focus theme will have a curator. |
«Сміх. | "Laughter. |
Страх. | Fear. |
Сила» стала фокусною темою в 2017 році, а її куратором Тетяна Терен. | Power" has become the 2017 focus theme curated by Tetyana Teren. |
У 2018 році темою обрано «Проект майбутнього», в 2019 році — «Сусідство: відкрите питання». | In 2018 the theme was "The Project of Future", in 2019 - "Neighbourhood: Open discussion". |
Кураторкою фокусних тем обидвох років була Віра Балдинюк. | Both themes were curated by Vira Baldyniuk. |
У 2020 році куратором фокусної теми Книжкового Арсеналу став Ростислав Семків, а тему сформульовано як «оптимісти скептики»[7]. | In 2020 the subject theme was "Optimist sceptists", while Rostyslav Semkiv was chosen to curate it[1]. |
Театральний фестиваль «Кіт Ґаватовича» — щорічний фестиваль театрального мистецтва під відкритим небом, який із 2016 року проводиться на початку вересня у Львові.[1] | Gavatovych's Cat is an annual open-air theater art festival held in Lviv since 2016. |
Тема — Початок Кота Ґаватовича. | Topic — The beginning of the Gavatovych's Cat. |
Команда зазначає, що за ідею першого Фестивалю було взято не лише образ Кота, але й саму форму театру під відкритим небом. | Location — Park of Culture and Recreation. |
Місце проведення — парк Культури м. Львова. Було проведено сніданок з Ірмою Вітовською-Ванцою та Олегом Стефаном. | Breakfast with Irma Vitovska and Oleg Stefan. |
До Фестивалю долучилися: Львівський театр Курбаса, театр «Прекрасні квіти» (Харків), молоді театри. Протягом дня відбувалися лекції та тренінги, а ввечері - перегляд короткометражок від мистецької формації «Wiz-Art».[1] | Program: Lviv Kurbas Theater, Beautiful Flowers Theater (Kharkiv) and young theaters; short films from the art formation "Wiz-Art". [1] |
2017 р. | 2017 |
Тема — Форма сценічності | Topic — Form of staginess. |
Цьогоріч команда вирішила дещо посприяти потраплянню молодих театрів на сцени різноманітних Фестивалів. Організатори оголосили про проведення відкритого Конкурсу для театрів, в межах якого молоді театри представляли свої проекти у Стрийському парку. Таким чином реалізовувалася не тільки ідея засновників Фестивалю Гаватовича про "театр без бар'єрів", а і приверталася увага до не надто популярного Стрийського парку м. | Location — Stryiskyi Park, Lviv. |
Львова. Локація фестивалю — Стрийський парк м. Львова. | Breakfast with Rimma Zyubina and Misko Barbar. |
Знову було проведено сніданок із зірками театру: Риммою Зюбіною та Міськом Барбарою, розмова з якими стосувалася зокрема сценічного перформансу та ефектності театру. Удень відбувалися відповідні тренінги, уперше було створено повноцінний самостійний дитячий простір. Увечері виступав театр Арабески з Харкова, Київський Молодий театру у виконанні Олексія Вертинського.[1] | Program: open theater's competition; performance by the Arabesque Theater (Kharkiv), Kyiv Young Theater performed by Oleksiy Vertynsky. |
2018 р. | 2018 |
Тема — Зіграй мені етично Гамлета Місце проведення — Стрийський парк м. | Topic — Play Hamlet ethically for me. |
Львова та LemStation (колишнє трамвайне ДЕПО). У Стрийському парку було проведено вже традиційни сніданок: на цей раз з Ахтемом Сейтаблаєвим та Наталкою Ворожбит. | Location — Stryiskyi Park in Lviv and LemStation (former tram depot). |
Також у парку відбувалися лекції, тренінги, дитячі активності. | Breakfast with Akhtem Seitablayev and Natalka Vorozhbyt. |